Ревенко Д. С. Моделі та методи діагностики і управління стійкістю соціально-економічних систем

Дисертацію присвячено обґрунтуванню теоретико-методологічних положень щодо розроблення та реалізації комплексу економіко-математичних моделей діагностики й управління стійкістю соціально-економічних систем. Визначено та систематизовано методологічні принципи моделювання стійкості соціально-економічних систем різних рівнів. Особливу увагу приділено розробленню детермінованих, стохастичних і структурних моделей та методів аналізу стійкості макроекономічних, галузевих і мікроекономічних систем. Обґрунтовано гносеологічний базис, розглянуто теорії стійкості соціально-економічних систем. Класифіковано складові стійкості соціально-економічних систем, а також розглянуто підходи до управління стійкістю цих систем. Розроблено концепцію діагностики та управління стійкістю соціально-економічних систем; моделі та методи діагностики стійкості соціально-економічних систем на макрорівні, зокрема метод діагностики стійкості розвитку макроекономічної системи України на основі детермінованого підходу. Запропоновано метод визначення меж параметрів і потенціалу стійкості макроекономічної системи, а також метод декомпозиції складових стійкості макроекономічної системи на основі детермінованого підходу. Сформовано стохастичні моделі оцінювання стійкості макроекономічної системи. Розроблено метод оцінювання стійкості структури макроекономічної системи України. Сформовано методологічний підхід до діагностики стійкості соціально-економічної системи на мезо- та мікрорівні. Апробовано метод діагностики стійкості розвитку підприємств на основі детермінованого підходу. Запропоновано управління складовими стійкості підприємства на основі стохастичного підходу. Розроблено стохастичні моделі оцінювання стійкості для підприємств машинобудування, торгівлі та сільського господарства. Удосконалено метод діагностики стійкості структурних зв’язків галузевих систем. Розроблено інформаційну технологію реалізації концепції моделювання й діагностики стійкості соціально-економічних систем. Сформовано систему показників стійкості підприємства. Запропоновано показник оцінювання ефективності управління стійкістю підприємства на основі вартісного підходу. Проведено апробацію розроблених моделей та методів оцінювання стійкості функціонування підприємств.