Дисертацію присвячено вирішенню важливої науково-прикладної проблеми, пов'язаної з обґрунтуванням і розробкою теоретико-методологічних засад та науково-практичних рекомендацій щодо розвитку аграрного сектору в умовах цифровізації.
В дисертації досліджено понятійно-категоріальний апарат розвитку соціально-економічних систем. Зазначено, що головним фактором, який вимагає від соціально-економічної системи певних перетворень, є збільшення обсягів існуючої інформації та способів її подачі. Вивчено підходи до розуміння поняття «розвиток соціально-економічних систем в умовах цифровізаці», систематизовано принципи розвитку соціально-економічних систем в умовах цифровізації та загальні та системні принципи розвитку доповнено принципами розвитку в умовах цифровізації.
Проведено аналіз існуючих парадигм у сфері розвитку аграрного сектору та сформовано парадигму розвитку аграрного сектору в умовах цифровізації. Розроблено методологію дослідження розвитку аграрного сектору в умовах цифровізації, яка органічно вписана до загальної концепції розвитку аграрного сектору в умовах цифровізації, що забезпечує комплексне стратегічне бачення та визначення сутності, спрямованості, змісту, характеру розвитку аграрного сектору.
Здійснено діагностування сучасного стану аграрного сектору в умовах цифровізації. На основі проведеної аналітичної оцінки результатів функціонування аграрного сектору, запропоновано підхід до оцінки розвитку аграрного сектору в умовах цифровізації, що передбачає формування переліку показників оцінки з їх розподілом за складовими розвитку та побудовано матрицю чутливості складових розвитку аграрного сектору до цифровізації.
Проведено оцінювання розвитку аграрного сектору за складовими та здійснено розрахунок показника цифровізації та узагальнюючих індикаторів розвитку по кожній складовій, обґрунтовано методичний підхід до встановлення детермінантів цифровізації аграрного сектору, розроблено нейромережеву модель зв’язку між цифровізацією та її детермінантами, складовими розвитку аграрного сектору, сформовано методичний підхід до визначення характеру розвитку аграрного сектору в умовах цифровізації. Запропоновано виділяти відповідно до реакції аграрного сектору на процеси цифровізації наступні види характеру розвитку: пасивний, індиферентний, толерантний та активно-орієнтований характери розвитку аграрного сектору. Запропоновано підхід до вибору стратегії розвитку аграрного сектору, сформовано та обґрунтовано сценарії розвитку, здійснено прогнозування узагальнюючих індикаторів розвитку аграрного сектору та показників цифровізації, а також наслідків цифровізації. Доведено, що за умови реалізації розробленої Стратегії розвитку та SMART-сценарію розвитку аграрного сектору в умовах цифровізації буде забезпечено зростання валової доданої вартості, створеної в аграрному секторі, більше ніж на 20 %.
