Робота присвячена розв’язанню проблеми розробки концепції формування і розвитку пограничних психічних розладів у моряків далекого плавання (МДП) як підґрунтя персоніфікованого підходу до їх діагностики, терапії і превенції. Проблема вирішена на основі аналізу специфічних клініко-психопатологічних, аддиктивних й афективно-конативних проявів, та ідентифікації стресових, соціально-психологічних й предиспозиційно-біологічних клініко-патогенетичних чинників, та визначенню їх ролі в розвитку пограничних психічних розладів у даного контингенту. До вибірки дослідження увійшло 300 МДП, з яких 200 були представниками морського торговельного флоту (з них 110 осіб – фахівців командного складу (ФКС) і 90 – виконавчого складу (ФВС)) та 100 працівників морського пасажирського флоту України (70 ФКС та 30 ФВС). В ході роботи було підтверджено гіпотезу про те, що наявність, вираженість і варіативність пограничних психічних розладів (ППР) у МДП визначається специфікою їх професійної діяльності (вид морського флоту, професійний ранг), яка зумовлює переважання стресорів психоемоційного або психофізичного змісту; формування й розвиток ППР у МДП відбувається на тлі визначального дефіциту стрес-протективних ресурсів особистості та підвищеної специфічної стрес-вразливості (брак життєстійкості та наявність біологічної предиспозиції), що потенціюється зростанням рівню сімейної тривоги, деформацією стрес-опанувальних механізмів поведінки, недостатністю соціальної підтримки, кумулятивна дія яких призводить до неспроможності особистості нівелювати інтенсивну дію професійних патогномонічних стресорів, та вибору шляху патологічної амортизації й псевдокомпенсації емоційного й психосоціального дискомфорту через формування тривожно-депресивних, афективно-поведінкових та/або аддиктивних феноменів, що, за принципом «порочного кола», ще більше знижує стрес-протективні можливості особистості та сприяє подальшому прогресуванню ППР. В результаті обґрунтовано й розроблено персоніфіковану систему комплексної превенції і терапії ППР у МДП, яка складається з трьох етапів, кожен з яких містить декілька стадій. Система дозволяє послідовно вирішити проблему діагностики, оцінки ймовірного прогнозу розвитку окремих психопатологічних феноменів, нормалізації психічного стану й аддиктивного статусу, виправлення когнітивних й поведінкових девіацій, активації особистісної ресурсної бази та підтримки набутих навичок збереження психічного здоров’я МДП як у міжрейсовий, так і в рейсовий періоди. Оцінка ефективності, проведена через 6 місяців від початку терапії, довела її результативність нормалізації психічного стану, набуття навичок елімінації патологічного стресу та покращення якості життя мореплавців.
