Козішкурт О. В. Епідемічний процес інфекційних хвороб з фекально-оральним механізмом передачі у регіоні Північно-західного Причорномор’я та шляхи оптимізації епідеміологічного нагляду

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.02.02 – епідеміологія. – Державна установа «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського Національної академії медичних наук України», Київ, 2020. Дисертаційна робота присвячена вирішенню актуального науково-практичного завдання – розробці шляхів оптимізації епідеміологічного нагляду за групою інфекційних хвороб з фекально-оральним механізмом передачі на основі отриманих нових наукових даних щодо змін у перебігу епідемічного процесу, структурі захворюваності на ГКІ, етіологічному спектрі збудників, у тому числі вірусної природи, розмаїттям їх генетичних варіантів. На прикладі трьох південних областей України, де поширеність ГКІ – найвища в країні, показано корінні зміни перебігу епідемічного процесу –постійний зріст захворюваності на ГКІ з іншим встановленим збудником, на ГКІ з невстановленим збудником, на ротавірусну інфекцію і, в той же час, її спад – на шигельоз, сальмонельоз, зміни етіологічної структури ГКІ – «витіснення» патогенних збудників умовно-патогенними та вірусами, виявлення у якості збудників ГКІ широкого кола вірусів: норовірусів І і ІІ геногруп, ротавірусів, астровірусів, аденовірусів, ентеровірусів, саповірусів. Виявлене широке розмаїття циркулюючих геноваріантів норовірусів ІІ, ротавірусів, ентеровірусів та аденовірусів є передвісником подальшого зросту інтенсивності ЕП ГКІ з невстановленим збудником. Встановлено зменшення ролі водного фактору у передачі ротавірусів та вірусу гепатиту А, при зрості рівня захворюваності на РВІ та ГА свідчить про активність інших шляхів передачі збудників та необхідність запровадження вірусологічних досліджень харчових продуктів. Розроблено стратегію оптимізації епідеміологічного нагляду за ГКІ, яка буде здійснюватися шляхом введення дозорного епідеміологічного нагляду, розширення діагностичного пошуку при етіологічній розшифровці, виявлення та вивчення генетичних характеристик збудників, проведення моніторингових досліджень на виявлення кишкових вірусів у водних об’єктах, харчових продуктах, стандартизації випадку та розширення форми статистичного обліку за рахунок внесення нових нозологічних одиниць, що покращить якість епідеміологічної діагностики та дозволить своєчасно прогнозувати та попереджувати загострення епідемічної ситуації. Ключові слова: епідеміологічний нагляд, епідемічний процес, оптимізація, інфекційні хвороби з фекально-оральним механізмом передачі, моніторинг, етіологічна структура, генетичні варіанти вірусів.