Мельниченко Г. М. Розвиток регіональних економічних систем на інноваційних засадах

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора наук

Державний реєстраційний номер

0521U100143

Здобувач

Спеціальність

  • 08.00.05 - Розвиток продуктивних сил і регіональна економіка

04-02-2021

Спеціалізована вчена рада

Д 52.051.06

Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського

Анотація

В роботі розглянуто теоретичні та практичні підходи до розвитку регіональних економічних систем на інноваційних засадах, визначені особливості еволюції та тенденції інноваційної модернізації регіональної економічної системи, запропоновано методику формування регіональної інноваційної системи. Сформульовано методичний підхід до формування регіональної інноваційної системи, який полягає в тому, щоб, використовуючи потенціал самоорганізації, складну взаємозалежність і взаємозумовленість економічних, політичних і соціальних факторів, позитивних і негативних зворотних зв'язків, які призводять до зростання динамічності і нелінійності регіональної економічної системи, забезпечити переважання потужності інформаційних, енергетичних і матеріальних каналів позитивного зворотного зв'язку над потужністю відповідних каналів негативного зворотного зв'язку, що і є імперативом інноваційного розвитку для економіки регіону. Запропоновано методичний підхід до оцінки ефективності інноваційної діяльності регіональних економічних систем, де чітко простежується взаємозв'язок факторів, які впливають на інноваційну діяльність в економічній системі і роботи експертів щодо визначення ступеня важливості даних факторів, що дозволяє системно проводити дослідження інноваційної діяльності регіональної економічної системи. Розроблено методику оцінки розвитку інноваційної діяльності в регіональних економічних системах, особливість якої полягає в визначенні раціональної структури оцінки інноваційної діяльності як сукупності структуроутворюючих компонент. Запропонований інструментарій оцінки інноваційної активності регіональних економічних систем який передбачає формування трирівневої системи критеріїв, що дозволяє поетапно поглиблювати оцінку об'єкта дослідження. Запропонована методика дослідження управління інноваційним розвитком економічних систем мезорівня, яка заснована на поєднанні системно-самоорганізаційного підходу, інституційно-еволюційної і системно-інтеграційної теорії та доведена доцільність такого поєднання. У роботі досліджено та обґрунтовано механізм управління інноваційної розвитком регіональної економічної системи, який включає різноманітні можливості вибору і оцінки ефективності інноваційного розвитку регіональних економічних систем та відмінною рисою якого є тісний взаємозв’язок із зовнішнім середовищем, що обумовлюється взаємозв’язком інноваційного розвитку з реалізованими стратегіями, концепціями, національними проектами, програмами та економічними системами, в яких вони безпосередньо реалізуються. У роботі обґрунтовано, що методологія стратегічного планування інноваційного розвитку регіональних економічних систем на базі сценарного підходу і концепції параметрів порядку може стати ефективним інструментом обґрунтування соціально-економічної та інноваційної політики, виявлення стратегічних перспектив інноваційного розвитку на довгострокову перспективу. Обґрунтовано застосування ресурсного підходу до управління конкурентоспроможністю регіональної економічної системи. Доведено доцільність розробки та реалізації в Україні комбінованої стратегії розвитку, яка базується на концепції гармонійної економіки, в якій повинні розумно поєднуватися інноваційність і консерватизм, єдність і різноманіття, в якій повинен зберігатися паритет між основними типами економічних систем: проектними, об'єктними, процесними, середовищними. В роботі розроблено модель управління інноваційним розвитком регіональної економічної системи на основі поєднання процесів дивергенції і конвергенції, головна перевага якої полягає в можливості одночасного використання потенціалів різних інституційних форм, заснованих на самоорганізації та державному управлінні, та використання її як основи організаційного механізму скорочення розриву в рівнях соціально-економічного та інноваційного розвитку регіонів, зниження темпів зростання регіональної асиметрії, активізації інноваційної діяльності. У роботі запропонована нова структура програми інноваційного розвитку Черкаського регіону, розроблена на основі методології стратегічного планування, яка заснована на гармонійному поєднанні базових типів економічних систем. В роботі розроблена модель трансферу технологій та дифузії інновацій, що дозволяє наочно уявити механізми поширення інновацій в регіональному інноваційному середовищі і вирішувати завдання їх оптимізації в рамках регіональної інноваційної системи.

Файли

Схожі дисертації