Дисертаційна робота присвячена підвищенню ефективності медичної допомоги дітям раннього та дошкільного віку, хворим на бронхіальну астму у поєднанні з коморбідними станами, на підставі визначення факторів ризику розвитку хвороби, наукового обґрунтування нових підходів до лікування і попередження прогресії астми, розробки алгоритму ранньої діагностики і лікування з удосконаленням та адаптацією існуючих методів у 1575 дітей.
Виявлено, що розвиток БА спостерігався у 40,8 % хворих, яким на першому році життя встановлено діагноз рецидивного синдрому бронхообструкції, а критичним періодом у формуванні БА був вік - 3-5 років.
На підставі результатів проведених досліджень запропоновано модель формування БА у дітей раннього і дошкільного віку залежно від діагностованої на першому році життя алергічної патології. –
На підставі логістичного регресійного аналізу, проведеного з використанням методу багатокомпонентної діагностики у дітей раннього та дошкільного віку, виявлено зміни профілю сенсибілізації протягом перших шести років - достовірне зменшення сенсибілізація до харчових алергенів (χ2=11,6) водночас із достовірним її збільшенням до респіраторних алергенів (χ2=4,6) та формуванням толерантності до алергенів домашніх тварин (χ2=0,48).
Удосконалено та адаптовано до практики в Україні методику проведення шкірного прик-тесту у дітей ,починаючи з 6-місяців як високочутливого, безпечного та економічного способу визначення сенсибілізації.
Доведено, що визначення мажорних компонентів інгаляційних алергенів різних груп є достовірним лабораторним маркером ефективності сублінгвальної алерген-специфічної імунотерапії у дітей дошкільного віку.
Доведено, що проведена протягом 3-х років сублінгвальна імунотерапія (СЛІТ) у дітей з коморбідними алергічними хворобами (алергічним ринітом і/або БА) мала високий терапевтичний ефект, «хорошу» і «дуже хорошу» оцінку переносимості і безпеки, а також профілактичну дію щодо гострих респіраторних вірусних інфекцій.
Визначено, що динаміка рівнів мажорних компонентів пилкових алергенів різних груп корелювала з даними позитивної оцінки клінічної симптоматики за візуальною аналоговою шкалою (ВАШ) і може бути додатковим маркером ефективності СЛІТ у дітей дошкільного віку.
Встановлено клінічну і профілактичну ефективність застосування Lactobacillus rhamnosus GG (LGG) у комплексі з фруктоолігосахаридами у 78 дітей віком від 1 до 4 місяців, які народилися у термін з 28 по 37 тиждень гестації від здорових матерів і від жінок з алергічною патологією, призначення яких впливало на достовірну позитивну динаміку загальних клінічних симптомів і специфічних імунологічних показників (r=0,797- TNF-a; r=0,39– IL-5; r=0,478- IL-13; r=-0,218- IL-10)
Удосконалено алгоритм лікувально-діагностичних заходів серед дітей дошкільного віку, хворих на БА у поєднанні з алергічними коморбідними станами (АР і АД), для забезпечення контролю за перебігом хвороби.
