Дисертацію присвячено дослідженню клініко-психопатологічних, патопсихологічних, нейропсихологічних та клініко-етологічних характеристик ПпТ у хворих на ШАР із встановленням їх клінічних та типологічних особливостей і розробкою концепції патогенезу, що стало основою для створення алгоритму діагностичної диференціації ШАР від інших ПЕП та програми комплексної терапії і реабілітації.
Основою дослідження стало обстеження 421 хворого на ПЕП, з яких після проведення скринінгу на відповідність критеріїв включення / виключення відібрано 312 пацієнтів, серед яких 102 особи з ШАР, 102 пацієнти, які страждають на АР та 108 осіб з діагнозом «Шизофренія. Параноїдна форма. Епізодичний тип перебігу». Для реалізації мети та завдань дослідження в роботі було використано комплекс методів, що включав: клініко-психопатологічний, клініко-анамнестичний, клініко-катамнестичний, патопсихологічний, клініко-етологічний, а також медико-статистичний аналіз. Встановлено наявність, клінічні характеристики і визначено чинники формування ПпТ у хворих на ШАР а також їх вплив на рівень соціальної (трудової та сімейної) адаптації. Розроблено концепцію патогенезу ПпТ у хворих на ШАР, яка розкриває поліфакторні механізми їх виникнення внаслідок формування специфічних констеляцій клініко-психопатологічних, патопсихологічних, нейропсихологічних, клініко-етологічних змін, у контексті їх взаємовпливу з показниками соціальної адаптації / дезадаптації. Визначено 4 основні клініко-психопатологічні типи ПпТ у хворих на ШАР: «афективно-лабільний» (20,1 %), «паранойяльно-дистимічний» (17,3 %), «істеро-агоністичний» (25,9 %), «нейрокогнітивно-дефіцитарний» (16,9 %), а також змішаний (19,8 %), які відрізняються за клініко-анамнестичними, клініко-психопатологічними, патопсихологічними, нейропсихологічними та клініко-етологічними характеристиками і мають відмінності співвідношення чинників формування (серед яких переважають психогенні (нозогенні), ендогенні та екзогенні (фармакогенні) фактори) та спричиняють соціальну (трудову та сімейну) дезадаптацію різного ступеня вираженості. Всебічний структурно-семантичний аналіз ознак станів ремісії / інтермісії при ПЕП дозволив науково обґрунтувати, розробити та провести апробацію алгоритму діагностичної диференціації ШАР від інших ПЕП. На основі отриманих даних науково обґрунтовано, розроблено, перевірено ефективність і впроваджено в практику програму комплексної терапії та реабілітації хворих на ШАР, яка враховує типологію ПпТ та клініко-анамнестичні особливості і поєднує психофармакологічні, психоосвітні, психосоціальні та психотерапевтичні заходи. Зазначене впровадження дозволило суттєво вдосконалити надання психіатричної допомоги, а також підвищити ЯЖ хворих на ШАР.
