Іванюк І. Д. Дубові деревостани Правобережного Полісся України та їх лісівничо-екологічний потенціал

Дисертацію присвячено дослідженню основ росту, розвитку, відтворення та стійкості дубових деревостанів Правобережного Полісся України. Проаналізовано їх патологічний стан та біопродуктивність. Оцінено потенційні можливості насаджень з участю дуба звичайного у складі щодо збереження й відновлення біорізноманіття фітоценозів та екологічних параметрів місцеоселень, розширення їх ресурсного потенціалу. Структура сучасного лісового фонду Правобережного Полісся містить 198,2 тис. га насаджень з участю дуба звичайного як головної породи у складі. Дуб звичайний переважно формує середньоповнотні мішані насадження з участю від 3 до 9 одиниць у складі, чисті дубняки становлять лише 6,9 % площ. У вологих і свіжих сугрудах регіону досліджень протягом 1–3 років після суцільних рубок формуються динамічні рослинні угруповання із залишками лісових та значною участю світлолюбних рудеральних і лучних видів. Після змикання крон молодого деревостану склад та ценотична будова фітоценозів поступово відновлюються. Площа встановлених осередків хвороб дуба звичайного сягнула в піковому 2014 році 4784,0 га, що становить 2,4 % від загальної та виступає вагомим підтвердженням практично мінімального впливу осередків на загальну продуктивність насаджень з дубом звичайним. Аналіз абсолютних значень та індексів радіального приросту дерев дуба звичайного у свіжих та вологих сугрудах вказує на значний вплив зовнішніх чинників (кліматичних, ґрунтово-гідрологічних, біотичних та техногенних), серед яких найсуттєвіший – це коливання кліматичних показників регіону досліджень. Показники щільності вуглецю в дубових деревостанах знаходяться у межах від 8,0 кг (м2)-1 (Волинська область) до 10,5 кг (м2)-1 (Рівненська область), які суттєво перевищують аналогічні показники м’яколистяних та хвойних деревних порід. Результати досліджень дозволили окреслити вектор розвитку лісового господарства у лісах регіону, який направлений на значно ширше використання дуба звичайного під час формування насаджень з урахуванням його потенційних лісівничо-екологічних та ресурсних можливостей.