Щирба М. Ю. Правовий статус пацієнтів: теоретико-правове дослідження

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора наук

Державний реєстраційний номер

0521U100275

Здобувач

Спеціальність

  • 12.00.01 - Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових вчень

19-03-2021

Спеціалізована вчена рада

Д 35.052.19

Національний університет "Львівська політехніка"

Анотація

У дисертації на основі аналізу сучасної правової доктрини, положень вітчизняного законодавства та практики його застосування розкрито сутність правового статусу пацієнта через узгоджений комплексний аналіз його засадничих, правоуможливлювальних та обмежувальних елементів. Визначено характеристики правового статусу, з-поміж яких такі: ґрунтується на соціальному становищі людини; відображає місце суб’єктів права в системі суспільно-правових відносин; має комплексний та системний характер; характеризується універсальністю й стійкістю. Подано авторську позицію щодо тлумачення правового статусу пацієнта, який позиціоновано як спеціальний вид загального правового статусу особи, що відтворює відносини між пацієнтом та правомочними особами (державою, органами охорони здоров’я, фахівцями приватної медичної практики) через встановлення їхніх прав, обов’язків та інших юридичних чинників, які мають важливе значення для належної правової реалізації особи у сфері охорони здоров’я. Виокремлено такі види правового статусу пацієнта: а) загальний; б) родовий (критеріями поділу є захворювання, соціальне чи професійне становище пацієнта, вид медичної послуги, правосуб’єктності особи); в) індивідуальний. Обґрунтовано таку теоретико-правову структуру правового статусу пацієнта: 1) засадничі елементи – принципи правового статусу; 2) правоуможливлювальні елементи – права пацієнта та гарантії їх реалізації; 3) обмежувальні – обов’язки пацієнта та юридична відповідальність за їх невиконання. Запропоновано авторське визначення поняття «пацієнт» – це людина (в особливих випадках її плід), яка вступила у правовідносини з приводу її здоров’я з органом охорони здоров’я чи особою, що займається приватною медичною практикою, звернувшись особисто (за винятком випадків, зазначених у законі) за отриманням медичної допомоги чи іншими медичними послугами, або користується ними, незалежно від наявності в неї захворювання, або бере участь у медичному експерименті в ролі піддослідного.

Файли

Схожі дисертації