Антонюк Я. М. Діяльність спеціальних підрозділів українських націоналістичних організацій (1921–1991).

У дисертації комплексно досліджено розвідувальну, контррозвідувальну, оперативно-облікову, агітаційно-викривальну, судово-дисциплінарну, диверсійно-терористичну, охоронну, оперативно-бойову, навчально-виховну діяльність, кадровий склад та розвиток структури спеціальних підрозділів українських націоналістичних організацій упродовж 1921–1991 рр. Отримала подальший розвиток історіографія цієї проблеми. Введено до наукового обігу та класифіковано значний масив нових документів. Проведене дослідження об’єднало науково-теоретичні здобутки українських та закордонних дослідників з репрезентативною джерельною базою. Завдяки цьому вдалося досягти поставленої у досліджені мети та розв'язати окреслені дослідницькі завдання. Доведено, що розвиток спеціальних підрозділів українських націоналістичних організацій відбувався безперервно упродовж їхнього 70-річного функціонування. З’ясовано, що внаслідок активних геополітичних трансформацій супротивники і союзники періодично змінювалися, однак домінантою залишалося протистояння радянським спецслужбам. Методи діяльності та структура спеціальних підрозділів українських націоналістичних організацій були типовими для аналогічних структур підпільно-партизанських формувань тогочасних поневолених європейських народів. Водночас вони мали низку особливостей: потужний вплив на перебіг визвольної боротьби, значний практичний досвід, здобутий у тривалому протистоянні з сильними супротивниками, орієнтація на власні ресурси. Встановлено, що за низкою критеріїв діяльність спеціальних підрозділів українських націоналістичних організацій була унікальним явищем у світовій історії та має перспективи подальших досліджень.