Багрій М. А. Тенденції розвитку педагогічних ідей і просвітницька діяльність українських письменників Західної України (кінець ХVIII ст. – 1939 р.)

У дисертації вперше здійснено системний аналіз тенденцій розвитку педагогічних ідей і просвітницької діяльності українських письменників Західної України (кінець ХVIII ст. – 1939 р.). Запропоновано періодизацію літературного процесу в Західній Україні (кінець ХVIII ст. – 1939 р.) крізь призму історико- педагогічного виміру, визначено п’ять основних періодів розвитку західноукраїнської літератури: 1) церковно-освітній (1772–1820-ті рр.; поділяється на два етапи: 1772–1805 рр. та 1806–1820-ті рр.); 2) будительсько- просвітницький (1830-ті – перша половина 1870-х рр., має два етапи, які розмежовує 1848 р.); 3) піднесення літературного життя другої половини 1870-х – 1914 р.; 4) воєнно-революційних потрясінь 1914–1919/1920 рр.; 5) міжвоєнний період ХХ ст., у якому відстежуються два етапи: 1920-ті та 1930-ті рр. Кожен з цих періодів має свої риси й особливості ідейно-ціннісного та художньо- стильового характеру, увиразнені в художніх рефлексіях широкого комплексу проблем освіти, виховання і розвитку особистості. Їхніми носіями і продуцентами виступили представники кількох генерацій західноукраїнських письменників. Проаналізовано ідейно-тематичне й жанрове розмаїття педагогічно орієнтованих творів українських письменників, здійснено персоніфікацію літературного процесу на західноукраїнських землях крізь призму висвітлення освітніх проблем. Увиразнено творчі надбання літераторів які були педагогами. Виявлено науково-педагогічні й навчально-методичні здобутки українських письменників означеної доби. Проаналізовано й узагальнено сутність педагогічних поглядів українських письменників на проблему просвітництва українського народу. Уточнено поняття категоріального апарату. Узагальнено досвід просвітницької діяльності українських письменників досліджуваної доби щодо різноманітності її форм і методів; окреслено напрями творчого використання педагогічних ідей і досвіду просвітницької діяльності українських письменників кінця ХVIII – 30-х рр. ХХ ст. за умов реформування сучасної вітчизняної освіти; подальшого розвитку набули уявлення про сутність і зміст просвітницької діяльності української інтелігенції в галузі збереження національних традицій, культури, мови, школи кінця ХVIII ст. – 1939 р. Проаналізовано та введено до наукового обігу низку маловідомих творів вітчизняних письменників і архівних документів. Удосконалено методологію пізнання розвитку тенденцій педагогічних ідей і громадсько-просвітницької діяльності. Ключові слова: українські письменники; педагогічні ідеї; просвітницька діяльність; громадська діяльність; Західна Україна; літературний процес; тенденції.