Копитова О. С. Теоретико-правові засади судового правозастосування

Дисертація є першим вітчизняним комплексним монографічним дослідженням (здійсненим після конституційної реформи щодо правосуддя 2016–2017 рр.) теоретичних засад судового правозастосування в Україні як особливого процесу практичного досягнення верховенства права в повсякденній діяльності судів. На монографічному рівні за допомогою особливого методологічного інструментарію з’ясовано природу сучасного праворозуміння як теоретичної основи формування мислення суддів, вивчено специфіку правозастосування та роль судового правозастосування в механізмі правового регулювання. На теоретичному рівні встановлено прояв судового правозастосування як процесуальної форми (специфічного типу) реалізації права, а також розкрито мету і призначення судового правозастосування. Здійснено спроби з’ясувати диференціацію функцій судової правозастосовної діяльності, визначити принципи судового правозастосування, а також охарактеризувати стадії судового правозастосування. Окрему увагу зосереджено на з’ясуванні сутності юридичного пізнання під час судового правозастосування; розкрито юридичну аргументацію у процедурі обґрунтування й мотивування судових рішень. Вивчено сутність тлумачення правових норм під час судового правозастосування, досліджено судові рішення як результат правозастосовної діяльності суду. На підставі здійсненої реформи 2016–2017 рр. окреслено розвиток і значення судової правотворчості в судовому правозастосуванні, а також розроблено теоретико-правову модель судового верховенства як практичного шляху забезпечення верховенства права в діяльності судів, на підставі чого на теоретичному рівні встановлено значення правових висновків Верховного Суду під час забезпечення єдності судового правозастосування. Розкрито теоретичні проблеми рівня незалежності судової влади й незалежність судді під час здійснення правосуддя як засади забезпечення єдності судового правозастосування, а також запропоновано авторські перспективи забезпечення єдності судового правозастосування за наявності фактора транзитності законодавства.