Конох І. С. Моделі та методи ефективного керування безперервними процесами обробки сировини на базі мультиагентних систем

Робота присвячена розв’язання актуальної науково-прикладної проблеми створення теоретичних основ ефективного автоматизованого інтелектуального керування безперервними технологічними процесами на основі показників ефективності для забезпечення відповідності результатів продукційної діяльності кон’юнктурним умовам. Об'єкт дослідження - процеси автоматизованого керування технологічними установками безперервної дії із забезпеченням максимальної ефективності. Здійснено перехід до кібернетичних моделей операцій для безперервних технологічних процесів з канальним перетворенням сировини, синтезовано і верифіковано критерії оптимізації режимів, що базуються на показниках ефективності. Розроблено загальні моделі продуктових систем, що мають в своєму складі модулі обчислення тривалості операції, витрат ресурсу, енергії, супутніх витрат для транспортної та обробляючої частин, вартості готового продукту на основі кількісних та якісних показників, а також ступені їх відповідності технологічним та організаційним обмеженням. На основі синтезованих моделей можливо порівняти доступні технологічні режими з точки зору ефективності, здійснити пошук глобального оптимуму їх функціонування, сформувати керуючи впливи. Доведено, що використання синтезованого критерію ефективності вимагає розробки нових методів пошуку екстремуму як для одностадійного процесу, так і для багатостадійних. В роботі представлено спеціалізовані пошукові методи, що базуються на обчислювальних моделях процесів і дозволяють виконати оптимізацію з використанням показника ефективності. Для реалізації методів оптимального керування за показниками ефективності розроблено спеціалізовані моделі мультиагентних систем, які дозволяє автоматично ідентифікувати стан динамічного процесу та виконувати предикторне оптимальне керування суттєво нелінійними, нестаціонарними об’єктами. Також доведено, що отримані мультиагентні структури забезпечують автоматичний контроль валідності функціонування класичних систем керування дискретними і безперервними процесами, що збільшує надійність їх роботи та знижує витрати на реалізацію такого контролю.