Цибулько О. С. Педагогічні ідеї виховання духовності особистості в Україні у ІІ половині ХХ – на початку ХХІ століття

У дисертаційному дослідженні теоретично узагальнено та запропоновано нове вирішення наукової проблеми розвитку педагогічних ідеї виховання духовності особистості в Україні у ІІ половині ХХ – на початку ХХІ століття. Виділено парадигмальні підходи історичних періодів, які послідовно змінювали один одного, щодо феномену духовності, досліджено зміст парадигмальних підходів доби Античності, Середньовіччя, Відродження та Просвітництва. Розглянуто розвиток ідей виховання духовності в українській національній педагогіці: від козацької педагогіки, з її особливим потлумаченням духовності, ідеї духовності українських педагогів ХІХ сторіччя, з акцентом на її національну складову, яка продовжувала існувати і в ХХ столітті в умовах пануючою марксистсько-ленінської ідеології, та до сучасного стану духовної педагогіки як надбання попередній епох та акумуляції власного національного досвіду. Охарактеризована постмодерністська парадигма духовності, проаналізовані її світський та релігійний характер. Проаналізована духовна педагогіка як підґрунтя становлення незалежної української освіти. Визначено морально-етичні цінності індустріального суспільства, теоретико-методологічні засади духовної педагогіки, доведена міждисциплінарність досліджень духовності у освітньому просторі, зазначені суперечності та проблеми духовного виміру освіти. Розкрито сутність, закономірності та механізми сучасного інформаційного простору, проаналізована діяльність українських наукових шкіл та науковців щодо вивчення проблем духовності у освітньому просторі, визначена цінність духовності як умови збереження людини та людства на сучасному етапі еволюції суспільства.