Магльована Т. В. Наукові основи використання гуанідинових сполук для підвищення екологічної безпеки життєдіяльності населення радіоактивно забруднених територій

Робота присвячена розробці науково обґрунтованої ефективної системи заходів для упередження пожеж і пожежогасіння на основі використання перспективних технологій із застосуванням гуанідинових сполук. А також удосконаленню системи забезпечення радіоекологічної безпеки прилеглих до Чорнобильської зони відчуження територій з метою запобігання надзвичайних ситуацій, шляхом мобілізації та блокування радіонуклідів депонованих у лісових екосистемах та зменшення дозових навантажень населення й учасників пожежогасіння. Встановлено, що вплив радіаційного чинника на формування дозових навантажень населення на радіоактивно забруднених територіях найбільш критично проявляється через 1-2 роки після лісової пожежі. Така ситуація виникає внаслідок відновлення лісової продукції в умовах збільшення мобільності радіонуклідів у лісових ґрунтах, що веде до забруднення трофічних ланцюгів. Доза опромінення дорослого населення більше залежить від кількості пожеж та їх загальної площі, ніж доза опромінення дітей, що пов’язано з режимом харчування та споживанням лісових продуктів, які мають істотний внесок у формування дози опромінення. В роботі досліджено особливості взаємодії гуанідинових полімерів з компонентами біомаси, обґрунтовано ефективність та доцільність їх застосування для превентивної протипожежної обробки лісових насаджень, підвищення ефективності локалізації та ліквідації лісових пожеж, що призводить до зменшення дозових навантажень населення, особового складу підрозділів оперативно-рятувальних сил та інших учасників пожежогасіння. Наведено напрямки підвищення рівня екологічної безпеки життєдіяльності населення й особового складу підрозділів оперативно-рятувальних сил в умовах критичних ситуацій. Проведені моніторингові дослідження результатів застосуванням гуанідинових сполук дозволили простежити закономірності міграційної здатності важких і перехідних металів в техногенно забруднених екосистемах що, зокрема, дозволило визначити напрямки вдосконалення мобільної лабораторії з оцінки та прогнозування надзвичайних ситуацій шляхом забезпечення оперативного радіаційно-екологічного контролю.