Об’єкт дослідження – розроблення заходів діагностики та терапії корів за гонадопатій.
Мета роботи: теоретично та експериментально обґрунтувати і розробити способи діагностики та лікування корів за гонадопатій.
Методи дослідження: клінічні (огляд, пальпація, акушерсько-гінекологічні), спеціальні (ультрасоно- та термографічне), біохімічні (показники гомеостазу та стану ПОЛ–АОЗ), гормональні (визначення естрадіолу, прогестерону), діагностичний забій, морфологічні, статистичні (поширеність гонадопатій, показники прояву репродуктивної функції), інформаційні технології (комп’ютерні програми), біометричні (обробка цифрових даних).
Наукова новизна: Наведено нові дані і сформульовано концепцію етіопатогенезу гонадопатій у корів, теоретично та експериментально обґрунтовано й апробовано способи діагностики та терапії за гонадопатій – гонадодистрофії, гіпогонадизму та діорганної патології (гіполютеоліз + хронічний метрит).
Уперше досліджено показники стану ПОЛ–АОЗ корів як складову етіопатогенезу гонадопатій (оваріодистрофії, гіпогонадизму та діорганної патології).
Визначено динаміку структури яєчників корів післяродового періоду залежно від структурно-функціонального стану фетоплацентарного комплексу як етіологічного фактора гонадопатій.
Доведено залежність морфометричних показників органа Якобсона від структурно-функціонального стану яєчників у корів.
Розроблено методику прижиттєвої оцінки ендоструктури яєчників і диференціації їх структурно-функціонального стану з використанням інформаційних технологій як складову програми комплексної диференційної діагностики гонадопатій у корів.
Доведено позитивний вплив розробленого нанобіопрепарату «Каплаестрол+OV» на стан прооксидантно-антиоксидантної системи та процеси АОЗ корів за гонадодистрофії, гіпогонадизму та діорганної патології (гіполютеоліз↔метрит), а саме зменшення вмісту ТБК-активних продуктів в еритроцитах крові, підвищення активності каталази та ВГ, скорочення тривалості періоду від початку обробок до відновлення розмірів яєчників від початку обробок корів до еструсу, тривалості неплідності й підвищення заплідненості, а також розроблених препаратів «ОКО», «Прозон» за терапії корів з діорганною патологією, що забезпечують скорочення тривалості лікування та підвищення заплідненості.
Наукова новизна підтверджена отриманням деклараційних патентів на корисну модель України – № 70277 «Спосіб терапії корів з гіпогонадизмом», № 70278 «Спосіб прижиттєвого визначення ендоструктури та функціонального стану гонад у корів, № 97646 «Спосіб прижиттєвого визначення щільності гонад у корів, № 125562 «Спосіб терапії корів за патологій яєчників, № 108139 «Спосіб терапії корів з метритом як профілактика гонадопатій»
1. Запропоновано: Використовувати термографію як превентивний неінвазивний метод дистанційно-проектного дослідження за діагностики феноменів статевого циклу та патологічних процесів у статевих органах корів.
2. Для прижиттєвого визначення ендоструктури та функціонального стану гонад у корів доцільно використовувати спеціальну програму, з об’єктивного і кількісного визначення показників щільності.
3. Упроваджувати комп’ютерну програму диференціальної діагностики гонадопатій як складової комплексного дослідження стану організму і репродуктивної функції корів.
4. Для ефективного лікування корів за оваріодистрофії та гіпогонадизму застосовувати введення препаратів «Каплаестрол+OV», або «Карафест+OV».
5. Для лікування корів за діорганної патології застосовувати «Каплаестрол+OV» та «Прозон» (патент України на корисну модель № 108139 «Спосіб терапії корів з метритом як профілактика гонадопатій»).
Впроваджено: Результати експериментальних досліджень використовуються у науково-дослідній роботі та навчальному процесі на факультетах ветеринарної медицини закладів вищої освіти України: ХДЗВА, Національного університету біоресурсів і природокористування України, Білоцерківського національного аграрного університету, Дніпровського державного аграрно-економічного університету, Поліського національного університету, Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького, Подільського державного аграрно-технічного університету, Сумського національного аграрного університету) та науково-дослідних установ (Інституту сцинтиляційних матеріалів НАН України, Національного фармацевтичного університету, Інституту проблем ендокринної патології імені В.Я. Данилевського (м. Харків).
