Дисертаційна робота присвячена теоретичному обґрунтуванню прикладних основ репродукції і культивування різноманітних декоративних форм Morus alba L. в Україні. Базові дослідження проведено впродовж 2005-2012 рр. у розсаднику плодово-декоративних рослин Національного дендропарку «Софіївка» НАН України та в теплично-оранжерейному комплексі (2013-2020 рр.) Уманського національного університету садівництва. Відзначено, що в умовах інтродукції дані рослини вкладаються у фенологічні ритми вегетації нових кліматичних умов району інтродукції та встановлено, що незначна різниця у початку та закінченні окремих фаз є наслідком спільного природного ареалу. Декоративні форми Morus alba L. в умовах стаціонарних досліджень (Правобережного Лісостепу України – ПЛУ) мають нетривалий період вимушеного спокою. Розроблено методику комплексної оцінки морозо- та зимостійкості, основана на визначенні ступеня вологості ґрунту і визріванні пагонів поточного року. Встановлено, що найкращими регенеративними здібностями володіють здерев'янілі живці, зібрані з базальної частини однорічних пагонів молодих (до п'яти років) рослин, які не перейшли в фазу плодоношення. Серед стимуляторів найбільш ефективним виявився сlonex - від 64,7 до 70,5% вкорінення. У контрольному варіанті (без стимуляторів) укорінення становило 21,4-30,2%. Для зелених живців кращими виявилися живці, отримані з базальної та медіальної частин пагонів поточного року, а ефективність стимулятора сlonex склала 81,0%. У контрольному варіанті (без стимуляторів) укорінення становило 21,4-30,2%. Зелені живці, зібрані з базальної та апікальної частини пагонів поточного року, укоренилися краще, а ефективність стимулятора сlonex склала 81,0%. Високу схожість (близько 86,0 %) отримали під час висіву насіння М. alba L. влітку на глибину ґрунту до 1,0 см. Найменша схожість насіння М. alba L. була отримана при сівбі на глибину 3,0-4,0 см. За зимового щеплення кращий результат зафіксовано у M. a. 'Tatarica', при застосуванні способу покращеного копулювання (64,0%). Для інших декоративних форм М. alba результати були наступними:M. a. 'Pyramidalis' – 32,0 %; M. a. 'Globosa' – 40,0%; M. a., 'Contorta' – 30,0%; M. a. 'Macrophylla' – 48,0%, M. a. ˊ'Pendula' – 45,0%. Серед різних періодів весняного окулірування найбільш ефективним виявилася середина весни, а серед способів – поліпшене копулювання: M. a. 'Tatarica' – з 88,0 до 92,0%; M. a. 'Pyramidalis' – 61,0-68,0 %; M. a. 'Globosa' – 58,0-62,0%; M. a. 'Contorta' – 54,0-62,0%; M. a. 'Macrophylla' – 65,0-75,0%, M. a. ˊ'Pendula' – 78,0-84,0%. За весняного окулірування брунькою за кору отримані наступні результати: M. a. 'Tatarica' – 68,0%; M. a. 'Pyramidalis' – 61,0%; M. a. 'Globosa' – 57,0%; M. a. 'Contorta' – 54,0%; M. a. 'Macrophylla' – 64,0%, M. a. ˊ'Pendula' – 65,0%. За літнього окулірування брунькою за кору результати були кращими: M. a. 'Tatarica' – 75,0%; M. a. 'Pyramidalis' – 68,0%; M. a. 'Globosa' – 64,0%; M. a. 'Contorta' – 60,0%; M. a. 'Macrophylla' – 71,0%, M. a. ˊ'Pendula' – 72,0%. Обґрунтовано підходи до стандартизації садивного матеріалу (декоративних форм M. alba L.) і запропоновано модифікаційну класифікаційну живоплотів з урахуванням семи основних показників: біологічних особливостей, облаштування, способу садіння, техніки утримання, кількості рядів, наявності штамбу і висоти. На прикладі декоративних форм M. alba L. розроблено методику комплексної оцінки стану деревних рослин. Запропоновано методику комплексної боротьби з Aphis pomi De Geer (тлею зеленою), яка полягає у вчасному знищенні їх на найбільш уразливих етапах розвитку, включаючи паралельне знищення мурах-охоронців. Вивчено особливості пошкодження M. alba L. та її декоративних форм тутовою щитівкою Pseudaulacaspis pentagona. Запропоновано трибальну шкалу визначення ступеня пошкодження M. alba та її декоративних форм цим шкідником. Аналіз вирощування садивного матеріалу декоративних форм M. alba підтвердив, що рентабельність їх вирощування форм на насіннєвих підщепах на невисокому штамбі складає - 80,3; високому - 49,8%. На вегетативних підщепах рентабельність наступна: зелені живці на невисокому штамбі - 55,3; високі, як і здерев’янілі - 84,6%. Виявлено септоріоз на листках M. alba L. та її декоративних форм. Запропоновано здійснювати комплексне оцінювання ступеня пошкодження листкової поверхні цих рослин за розробленими 4-бальною шкалою оцінки ступеня пошкодження поверхні окремих листків та 4-бальною шкалою оцінки ступеня пошкодження всієї листкової поверхні рослин з використанням ККОПС. Встановлено, що найперспективнішими формами M. alba L. для використання у лісових культурах є М. а. ′Pyramidalis′, М. a. ′Macrophylla′ та М. а. ′Tatarica′.
