Об’єкт – культурно-освітня діяльність вітчизняних науковців XIX – початку ХХ ст.; мета полягає в обґрунтуванні періодизації педагогічної й громадсько-просвітницької діяльності науковців-медиків і природодослідників Слобожанщини впродовж ХІХ – поч. ХХ ст. й узагальненні досвіду реалізації названих видів діяльності для окреслення прогностичних тенденцій їх розвитку в умовах сучасності; методи – загальнонаукові (аналіз, синтез, порівняння, класифікація, систематизація, узагальнення нормативно-правових документів, архівних джерел, спеціальної літератури, періодичних видань), історико-педагогічні (хронологічний, логіко-історичний, історико-типологічний, ретроспективний), персоніфікований, прогностичний; новизна – схарактеризовано історіографію (дореволюційна, радянська, сучасна українська й зарубіжна), джерельну базу, теоретико-методологічні засади вивчення досліджуваної проблеми крізь призму історіографічного, історико-педагогічного, антропологічного, аксіологічного, особистісно-діяльнісного, синергетичного, герменевтичного, наративного, цивілізаційного та регіонального, системно-структурного, гендерного, хронологічного, персоніфікованого, прогностичного підходів; запропоновано авторське тлумачення базової категорії дослідження «педагогічна й громадсько-просвітницька діяльність науковців Слобожанщини – фундаторів вітчизняної вищої медичної та фармацевтичної освіти (ХІХ – поч. ХХ ст.)»; обґрунтовано етапи педагогічної й громадсько-просвітницької діяльності науковців Слобожанщини (фундаторів вітчизняної вищої медичної та фармацевтичної освіти) упродовж ХІХ – початку ХХ ст.: І етап (1804–1834 рр.) – становлення педагогічної й громадсько-просвітницької діяльності науковців-медиків та природодослідників Слобожанщини в освітньому просторі Харківського університету та започаткування несистемних виявів їхньої громадсько-просвітницької діяльності за межами університету; ІІ етап (1835–1862 рр.) – розширення напрямів, форм, змісту педагогічної й громадсько-просвітницької діяльності науковців-медиків та природодослідників Слобожанщини внаслідок перегляду підходів до процесу підготовки медичних та фармацевтичних чиновників і законодавчого урегулювання громадсько-просвітницьких ініціатив; ІІІ етап (1863–1883 рр.) – поглиблення змісту педагогічної діяльності науковців-медиків та природодослідників Слобожанщини за визначеними напрямами й пожвавлення виявів їхньої соціально корисної активності в контексті зростання громадсько-просвітницького руху; ІV етап (1884–1917 рр.) – підвищення вимог до педагогічної та інтенсифікація громадсько-просвітницької діяльності науковців-медиків і природодослідників Слобожанщини на тлі реалізованих і проєктованих реформ університетської освіти й урізноманітнення форм громадсько-просвітницького руху; схарактеризовано досвід педагогічної (організаційний, навчальний, навчально-методичний, науково-дослідницький напрями) й громадсько-просвітницької (в освітньому просторі університету та за його межами) діяльності науковців-медиків та природодослідників Слобожанщини досліджуваного періоду й накреслено прогностичні тенденції його розвитку в контексті розбудови медичної та фармацевтичної освіти (на макрорівні, мезорівні, макрорівні); результати – положення, висновки, рекомендації, фактичний історико-педагогічний матеріал можуть використовуватись у процесі укладання довідково-біографічних й енциклопедичних видань, розробленні освітніх програм підготовки здобувачів вищої освіти галузі знань 22 «Охорона здоров’я», підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників, громадськими організаціями й музейними працівниками. Галузь – Освіта/Педагогіка.
