На основі багаторічних даних визначено структурну організацію та особливості динаміки прибережного угруповання обростання, що формується чорноморською мiдiєю Mytilus galloprovincialis на підводних твердих субстратах. Матеріал для роботи був зібраний в 2004–2019 рр. в межах 13 полігонів, розташованих уздовж північного узбережжя північно-західної частини Чорного моря, починаючи від гирла Дніпро-Бузького лиману і закінчуючи акваторією Сухого лиману. В результаті проведених досліджень виявлено закономірності формування таксономічної, видової, розмірної, хорологічної, трофічної, фенотипічної і статевої структурної організації прибережного угруповання обростання в умовах впливу ключових чинників середовища. Описані особливості життєвих стратегій організмів основних систематичних груп угруповання. Встановлено закономірності впливу абіотичних чинників середовища на розвиток угруповання обростання. Визначено характер впливу трансформованих річкових вод на видове різноманіття і кількісні показники угруповання обростання. Описані біотичні зв'язки в угрупованні обростання. Виявлено закономірності багаторічної, сезонної, місячної та добової динаміки цього угруповання. Описано міграційну поведінку масових видів угруповання. Визначено відновний потенціал угруповання обростання в ході сукцесії після катастрофічних порушень його структури. Запропоновано використання показників розвитку угруповання обростання для моніторингу прибережної зони моря. Відмічено, що з 65 виявлених видів безхребетних лише 13 мали 100 % зустрічальність. В результаті проведених досліджень вперше в українських водах був виявлений інвазійний вид двостулкових молюсків Arcuatula senhousia (Benson, 1842), який на початку XXI сторіччя попав в Чорне море з південно-східної Азії. Цей вид представляє певну загрозу для аборигенних мешканців через те, що його скупчення можуть покривати суцільним килимом поселення мідій, обмежуючи їм можливість дихання і харчування. Встановлено, що показники видового різноманіття та загальної біомаси угруповання зв'язані з температурою морської води складною унімодальною залежністю, яка мала виражений екологічний оптимум. Встановлено, що по мірі зниження рівня водообміну між акваторією дослідних полігонів та відкритим морем видове різноманіття угруповання збільшувалось, а загальна чисельність видів – зменшувалась. Зазначено, що по міри розповсюдження трансформованих річкових вод, що надходять в Чорне море з гирла Дніпро-Бузького лиману збільшувалися як видове багатство угруповання, так і біомаса видів, що входять до нього. Встановлено, що біотичні зв’язки в угрупованні обростання мали консортивний характер. Чорноморська мідія, як детермінант угрупування формувала консортивну систему, в якій вона була зв'язана стійкими біотичними зв'язками як з видами-консортами, так і з мешканцями пелагіалі. При цьому мідія проявляла характерні властивості виду аутогенного екосистемного інженера, модифікуючи навколишнє середовище і створюючи сприятливі умови для мешкання інших видів. Встановлено, що протягом останніх 40 років під впливом процесу антропогенної евтрофікації видовий склад прибережного угруповання обростання скоротився майже вдвічі, в першу чергу за рахунок зникнення стенобіонтних видів. Зазначено, що відновний потенціал угруповання обростання в ході сукцесії після катастрофічних порушень його структури залежав вид ступеня руйнування популяції виду-едифікатора. Період відновлення угруповання становив біля шести місяців (у разі збереження популяції мідії) та більше одного року (у разі її цілковитого знищення). Виявлено, що найбільш доступні параметри чорноморського угруповання обростання відображають стан навколишнього середовища і можуть бути використані для екологічного моніторингу прибережної зони моря
