Завгородній В. А. Практика Європейського Суду з прав людини та її вплив на юридичну діяльність в Україні (теоретико-правовий аналіз)

Дисертацію присвячено дослідженню практики Європейського суду з прав людини як феномену, що має складну правову природу, а також її впливу на юридично значущу діяльність в Україні. На основі положень сучасних теорій юридичної та судової практики запропоновано авторський підхід до розуміння поняття практика Європейського суду з прав людини, виокремлено його суттєві риси, з-поміж яких особливу увагу приділено прецедентності та джерельності, а також визначено структуру цього явища правової дійсності. В роботі з’ясовано юридичну природу рішень Суду Ради Європи, багатоманітність їх прояву в правовій реальності, визначено функції постанов цієї міжнародної правозахисної інституції, а також значення окремої думки судді Європейського суду з прав людини для правової доктрини й юридичної практики. Особливу увагу в роботі приділено механізму імплементації постанов Страсбурзького суду в національній правовій системі, обґрунтовано авторське визначення цього поняття, а також з’ясовано його структуру, складовими якої є: нормативна, інституційна, функціональна, комунікативна й ідеологічна підсистеми. Сформульовано визначення категорії вплив практики Європейського суду з прав людини на юридичну діяльність в Україні, обґрунтовано тезу про багатоаспектність такого впливу на юридичну діяльність в Україні, що знаходить свій вияв у інформаційно-психологічній, соціально-правовій, охоронній та регулятивній дії. Запропоновано дефініції понять, що відображають вплив практики ЄСПЛ на теоретичну та практичну юридичну діяльність в Україні, а саме: вплив практики Європейського суду з прав людини на юридичну науку; вплив практики Суду Ради Європи на юридичну освіту; вплив практики Страсбурзького суду на правотворчість; вплив практики Європейського суду з прав людини на офіційну правоінтерпретаційну діяльність; вплив практики Суду Ради Європи на правозастосування.