Кириченко Г. І. Методологія підвищення ефективності експлуатації засобів транспорту шляхом вдосконалення науково-обґрунтованої стратегії управління технологічними процесами

Дисертаційну роботу присвячено розв’язанню науково-прикладної проблеми підвищення ефективності експлуатації рухомого складу за допомогою розроблення методології технологічно-інформаційного моделювання послідовності дій оперативного управління технологічними процесами залізниць. Застосування методології забезпечує розв’язання проблем практики експлуатаційної діяльності в частинах: формування інструментів оперативного контролю виконання технологічних процесів, прогнозування часу операцій технологічних процесів, ідентифікації проблемних ланок для прийняття управлінського впливу, оцінювання якості управління технологічними процесами перевезення вантажів залізницею, розроблення принципів формування системи показників, адекватної поточному стану експлуатаційного процесу. У дисертаційній роботі: розроблено узагальнену класифікацію методів координації між видами транспорту за ознакою охоплення етапів перевезення доставки вантажів та поповнено термінологічну базу; описано структуру понять та зв’язки сценаріїв, подій з об’єктами управління в технологічних процесах доставки вантажів залізницею у фреймовій моделі; побудовано нечітку модель прогнозу експлуатаційних відхилень від встановлених контрольно-часових точок, застосовано моделювання на основі часових даних та уніфіковано оцінювання значень експлуатаційного відхилення на різних станціях за впорядкованою категоризованою шкалою, що заснована на порядкових статистиках; розроблено структуру та описано способи побудови елементів нечіткого регулятора системи управління під час впровадження нових показників або обґрунтування тих, що є; проведено імітаційне моделювання технологічних процесів; розроблено спосіб визначення показника обігу вагона, що оцінює якість роботи підрозділів управління залізницею з урахуванням поточної експлуатаційної ситуації. Ключові слова: технологічні процеси залізниці, ефективність використання вагонів, нечіткий регулятор, модель прогнозу, інформаційні автоматизовані системи, оперативне управління, контрольно-часові точки, обіг вагона, вантажні перевезення, графіки доставки вантажів, інформаційний моніторинг, імітаційне моделювання.