Биркович О. І. Судоустрій та судочинство в Україні ІІ половини ІХ – початку ХХІ ст.

Дисертація присвячена історико-правовому дослідженню процесу становлення та розвитку системи судоустрою та судочинства на українських землях з другої половини ІХ – до початку ХХІ ст. У дисертації охарактеризовано та систематизовано стан наукового дослідження проблеми становлення інститутів судової влади на території України. Запропоновано основні методологічні підходи до розкриття змісту й характеру традиційних для української правової культури принципів організації системи судоустрою та судочинства. Характеризуються передумови та характер формування судової системи в додержавний період та час Київської Русі, визначається взаємозв’язок звичаєвих і писаних норм права та їх реалізація у системі судочинства ІХ – ХІІ ст. Прослідковано закономірності та встановлено тенденції трансформації системи судоустрою та судочинства українських земель в умовах їх включення до складу Великого Князівства Литовського, Королівства Польського, а згодом Речі Посполитої. Визначено характер, основні принципи організації традиційно-української системи судочинства в період утвердження Гетьманщини, а також зміст і тенденції реформ судоустрою у XVIII ст. Прослідковано та проаналізовано форми і спосіб ліквідації традиційно українського судоустрою після ліквідації Гетьманщини та впровадження російського імперського законодавства. Охарактеризовано закономірності трансформації судової системи на українських землях під впливом реформи судочинства 1864 р. та визначено ступінь впливу цієї реформи на правосвідомість тогочасних українців. Встановлено характерні риси та специфіку австрійської (австро-угорської) системи судоустрою та судочинства, яка реалізовувалася на західноукраїнських землях з кінця XVIII ст. до 1918 р. Здійснено порівняльний аналіз основних підходів в організації судової влади в умовах Національно-демократичної революції 1917–1921 рр. Охарактеризовано основні етапи становлення, розвитку і впливу на правосвідомість населення радянської системи судоустрою та судочинства, прослідковано динаміку трансформації суду від інквізиційного до владно-політичного. Розкрито специфіку формування системи судоустрою та судочинства Галичини, Буковини та Закарпаття в період їх включення до складу Польщі, Румунії та Чехословаччини відповідно. Дано оцінку процесу дотримання прав людини в системі правосуддя УРСР періоду «відлиги», «застою» та «перебудови». Визначено тенденції, підходи до організації судової влади в Україні в умовах незалежності, а також встановлено ступінь відображення у правосвідомості та правовій культурі сучасних українців розуміння суду і судової влади, як елементів соціальної правової держави та основного механізму реалізації правосуддя.