Ткач Є. Д. Екологічні основи формування напівприродних фітоценозів в агроландшафтах Центрального Лісостепу України

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора наук

Державний реєстраційний номер

0521U101775

Здобувач

Спеціальність

  • 03.00.16 - Екологія

14-09-2021

Спеціалізована вчена рада

Д 26.371.01

Інститут агроекології і природокористування Національної академії аграрних наук України

Анотація

У дисертаційній роботі узагальнено результати моніторингу фітоценозів напівприродних агроландшафтів із застосуванням принципів, критеріїв, ознак формування їх різноманіття з точки зору науково обґрунтованих основи формування напівприродних фітоценозів в агроландшафтах Центрального Лісостепу України. Встановлено, що коефіцієнт екологічної стабільності для Одеської обл. становить 0,31, Вінницької – 0,33, Київської – 0,42 , Черкаської – 0,34, Кіровоградської обл. – 0,28, в той час, як коефіцієнт антропогенного навантаження ‒ 3,63, 3,63, 3,35, 3,53, 3,69 відповідно. Коефіцієнт розораності Одеської обл. становить 59,16%, Вінницької – 58,9, Київської – 50,77, Черкаської – 58, Кіровоградської обл. – 71,8%. Обстеження напівприродних фітоценозів виявило поширення 1167 видів вищих судинних рослин, які належать до 106 родин, 481 роду, провідними серед них є: Asteraceae (12%), Brassicaceae (12), Poaceae (8,8), Fabaceae (6,7), Ranunculaceae (6,4) Caryophyllaceae (5,7), Rosaceae (4,5), Lamiaceae (2,2), Violaceae (2,1), Chenopodiaceae та Cyperaceae (1,9), до яких належить 48,2% усіх родів та 78,5% усіх видів, які за типологічною структурою складають трав’янисті полікарпіки (62,3%), мезофітної групи (41,9%), що представлені сциофітами (34,5%) та геліосциофітами (32,6%), що свідчить про переважання видів флори характерних для зони Лісостепу. Адвентивна фракція фіторізноманіття нараховує 177 видів рослин, серед яких переважають археофіти ‒ 93 видів (53%), епекофіти ‒ 138 (79%), ергазіофіти ‒ 72 (40,5%) та аколютофіти 70 (40%) видів, близько 78% видів належать до євроазіатської, північноамериканської, середземноморської, голарктичної, європейської, східноазіатської ареалогічних груп.

Файли

Схожі дисертації