Актуальність дисертаційної роботи зумовлюється необхідністю соціально-філософського осмислення трансформації соціальної реальності в умовах Industry 4 виробництво, коли поширення інформації утвердилося як один із пріоритетів діяльності символічного виробництва. Глобальний вимір сучасного періоду життя соціуму перетворив потенціал інформаційно-комунікативні технологій на сталий фактор розвитку соціальних інституцій, а контроль за інформацією надав нового вигляду стратегії управління соціальними процесами. Окремим напрямом реалізації можливостей соціально-філософського аналізу інформатизації соціуму є осягнення сталих конструктів у структурах повсякденності життєвого світу сучасників, які відбулись під впливом глобальної інформаційно-комунікативної системи. Проте при розгляді цієї проблеми варто указати на цінність соціально-філософської рефлексії, враховуючи зміни соціального буття під впливом інформаційно-комунікативних зрушень «цифрового» суспільства. Реалізація соціально-філософської рефлексії дискретності соціального життя в його соціально-культурних виявах реалізується при звернені до практик «розуміючого мислення» і символічного виробництва.
Мета дослідження зумовлюється нарощуванням способів зв’язку й каналів комунікації в умовах Industry 4 спричинило якісні перетворення у соціальному житті, призвівши до різких змін у соціально-культурних формах життєдіяльності людства на рівні взаємодії соціальних груп, індивідів і спільнот. Метою представленого дослідження є розгляд місця і ролі явища соціокультурних світів у соціально-філософському дискурсі для з’ясування джерел й механізмів трансформації соціально-культурних форм буття в процесі комунікації за доби цифрового суспільства.
Динамічні характер соціокультурних репрезентацій світу зумовлює комплексний характер цієї роботи, метою якої є експлікація структурно-конструктивної й структурно-функціональної особливості соціокультурних світів у сучасному соціумі за доби глобальних комунікацій. Проведення дослідження передбачало застосування конкретних методів: історично-порівняльного (виявлення ідейно-теоретичних передумов й особливостей застосування поняття соціокультурних світів), системного (при дослідженні соціальної реальності та її культурного компонента; при аналізі інформаційно-комунікативної системи суспільства; наслідків впливу інформаційно-комунікативних технологій на сучасне символічне виробництво соціуму), структурно-функціонального аналізу (способи світотворення) і феноменологічного (при розгляді «біографічних ситуацій» та явища інтенціонального світу). Експлікація концептуального складника дослідницької роботи була можлива за умови орієнтації на соціальні теорії, спрямовані на пошук причин універсального характеру в організації суспільного буття та зумовленої ними соціальної взаємодії.
Наукова новизна дослідження полягає у виявленні базових рис соціокультурного виміру соціальної взаємодії відображає не суб’єкт, реальність якого виникає із способів господарювання і стилю життя, а суб’єктність, яка забезпечується засобами сегрегації та дискримінації соціальних груп і індивідів, евфімізації дискурсів соціального життя, а також при зростаючій інтенсивності комунікацій в умовах Industry 4, засобів символічного примусу, загального спостереження й індивідуального контролю.
Доведено, що поняття соціокультурного світу і соціокультурних світів відмінні. З одного боку, вони ангажуються у дискурсах геополітичного перерозподілу, і при їх застосуванні універсалізм соціально-культурних життєвих форм людства розпадається на відособлені у часі і просторі цивілізаційно-історичні типи соціальної взаємодії, які ніби поглинають своєрідність регіональних ідентичностей. Із протилежної точки зору, яка сприятиме гуманістичній і універсалістській традиції соціального і гуманітарного знання, варто вказати, що коли у соціальній динаміці спостерігається перехід від тенденцій «світу, що глобалізується» до світу, де негативні наслідки глобалізації є очевидними, соціально-філософський аналіз проблеми соціокультурних світів надає можливості виявити особливості соціокультурного виміру взаємодій у теперішньому суспільстві, сприяючи осмисленню значущості тих переваг і користі, що надають суспільному поступу принципи розмаїття, рівності, доступності, а також відмова від розуміння, що світ є лише місцем зосередження природних цінностей і ресурсів.
Ключові слова: соціальна реальність, соціокультурний світ, соціокультурні світи, соціокультурна динаміка, символічне виробництво, мережева спільнота, інформаційно-комунікативна система, аберація комунікативної реальності, світоглядно-ціннісні орієнтації.
