Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.02 – сільськогосподарські меліорації – Інститут водних проблем і меліорації НААН, Київ, 2021.
У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та результати експериментальних досліджень, які розв’язують важливу науково-прикладну проблему щодо збереження та відтворення родючості ґрунтів за краплинного зрошення водою різної якості та використання різних систем удобрення багаторічних насаджень.
Експериментальну частину досліджень проведено протягом 2009-2015 рр. у Херсонській (ПАТ «Кам’янський», Агрофірма-радгосп «Білозерський», ДП «ДАФ ім. Солодухіна»), Миколаївській областях (ПАТ «Радсад») та АР Крим (2009-2013 рр., ДП радгосп-завод «Плодове»).
Закономірності розвитку ґрунтових процесів та режимів, зміни фізичних, агрохімічних та фізико-хімічних властивостей ґрунтів, а також продуктивність плодових культур за краплинного зрошення встановлено залежно від якості поливної води та різних систем удобрення.
Встановлено, що за краплинного зрошення водою різної якості змін зазнали фізичні показники ґрунтів – щільність будови, структурно-агрегатний склад. Найбільш істотні зміни вертикального розподілу параметрів щільності будови ґрунтів, що підлягають впливу краплинного зрошення, відбувалися у піщаних та середньосуглинкових породах у шарі 0-40 см, а у важкосуглинкових – у шарі 0-50 см. Відмічено позитивний вплив локального зволоження на формування кількісних і якісних показників структурно-агрегатного стану ґрунтів.
Встановлено закономірності змін в іонно-сольовому складі водної витяжки, які полягали у збільшенні кількості солей та перерозподілі їх у ґрунтовому профілі. Зокрема, краплинне зрошення сприяло вимиванню водорозчинних солей із ґрунтів зони зволоження вниз, однак за поливів водою з мінералізацією 1,0-2,26 г/дм3 солі накопичувалися в межах 20-120 см.
Найвищу продуктивність насаджень персика визначено за мінерального живлення (+50,0 % порівняно з контролем), а насаджень яблуні – за органо-мінеральної системи удобрення (+23,7 % до контролю).
Розроблено прогнозні моделі змін іригаційного осолонцювання і засолення ґрунтів, які включають ємнісні характеристики ґрунтів (суму поглинених катіонів, вміст поглиненого кальцію, фізичної глини і гумусу), залучення яких забезпечує підвищення точності моделей (R2=0,67-0,86), що є допустимим для прогнозування змін у ґрунтах в зонах зволоження в сезонному і річному циклах та дозволяє визначати ступінь їх можливого негативного прояву у вегетаційний період.
З метою контролювання та управління ґрунтовими процесами створено «Аналітично-інформаційну систему управління ґрунтовими режимами за краплинного зрошення» (АІС) та підготовлено «Методичні рекомендації з удобрення багаторічних насаджень за краплинного зрошення».
Розроблено методологію управління еколого-меліоративним станом ґрунтів в умовах краплинного зрошення, в основу якої закладено нові підходи і вимоги до організації і проведення системи режимних спостережень за параметрами еколого-меліоративного стану ґрунтів для умов локального зволоження.
Науково обґрунтовано заходи із зниження рівня вторинного засолення та осолонцювання, забезпечення умов для утворення водостійкої структури використанням заходів хімічної меліорації ґрунту і зрошувальної води, фітобіологічної та біологічної меліорації ґрунтів.
Розрахунками обґрунтовано економічну ефективність впровадження технологій краплинного зрошення плодових культур в умовах Степу України із застосуванням різних систем удобрення насаджень.
Ключові слова: ґрунтові процеси і режими, родючість ґрунтів, краплинне зрошення, системи удобрення, плодові культури, урожайність, якість плодів.
