Адамчук-Чала Н. І. Наукові засади формування рослинно-мікробних комплексів у штучних і природних екосистемах

У дисертаційній роботі узагальнено результати досліджень біотичного агроекологічного моніторингу формування рослинно-мікробних комплексів у штучних і природних екосистемах на різних рівнях організації від клітинного і макромолекулярного до угруповань. Сформульовано концепцію «Гравічутливості фотосинтетичного апарату рослин на клітинному і макромолекулярному рівні», що використовується для створення автотрофної ланки біологічних систем життєзабезпечення космічних кораблів і орбітальних станцій. Вперше виявлено морфо-функціональні зміни фотосинтетичного апарату пшениці ярої, які полягали в збільшенні розмір клітин мезофілу, що свідчить про стимулюючий ефект інокуляції на формування фотосинтетичного апарату рослин. За результатами багаторічних досліджень доведено, що морфологічна пластичність мезофілу листків рослин сої, інокульованих біопрепаратами, виявлялася у збільшенні таких показників як: ширина мезофілу, площа клітин мезофілу, коефіцієнт палісадності, частка хлоропластів від загальної площі мезофілу та обʼєму фотомембран. Створена нами інформативна система дослідження архітектоніки мікробного ценозу ефективних рослинно-мікробних систем із паралельним моніторингом фотосинтетичного апарату агрокультур застосовано у комплексному підході до визначення впливу строкатості і мінливості ґрунтових умов на ріст і розвиток бобових рослин за інокуляції високоактивними штамами азотфіксувальних бактерій.