У дисертаційній роботі досліджено теоретико-методологічні аспекти еколого-економічних засад розвитку аграрного сектору на прикордонних територіях з урахуванням різних факторів його розвитку та розкрито зміст дефініцій транскордонного співробітництва в аграрному секторі економіки прикордонних територій.
Доведено важливість раціонального використання природних ресурсів та збереження охорони навколишнього середовища як одного зі складових екологічної, економічної та соціальної агроекологічної безпеки в умовах транскордонного співробітництва. Визначено сутність еколого-економічних засад розвитку аграрного сектору в умовах транскордонного співробітництва як процес упорядкування еколого-економічної співпраці, що визначає обмеження для суб’єктів аграрного господарювання, а також запобігання екологічним загрозам навколишньому природному середовищу через перехід до раціонального природокористування, збереження агроекосистем із застосуванням організаційно-економічного механізму та відповідних блоків інструментів і важелів.
Розроблено та науково обґрунтовано інформаційне забезпечення таких складових еколого-економічних аспектів розвитку аграрного сектору економіки в умовах транскордонного співробітництва, як: обліково-аналітична інформаційна, планово-прогнозна інформаційна, нормативно-довідкова інформаційна, оперативно-технічна. Інформаційне забезпечення, на відміну від нинішнього, передбачає систему моніторингу показників навколишнього середовища, розроблення нових та вдосконалення наявних кадастрів природних ресурсів, розроблення автоматизованих баз даних про систему природокористування, довідкову агроекологічну інформацію, що видається уповноваженими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями, науковими установами, а також архівні дані про стан довкілля на прикордонних і транскордонних територіях регіонів.
Розроблено методологічні підходи до дослідження еколого-економічних засад розвитку аграрного сектору, які передбачають сукупність теоретико-методичних положень, що забезпечують поетапність та обґрунтованість їх використання. На основі загальнонаукових досліджуваних методологічних аспектів розкрито поетапні характеристики низки наукових підходів до виявлення взаємовпливу еколого-економічних засад розвитку аграрного сектору та напрямів забезпечення еколого-економічної безпеки на транскордонних територіях по обидва боки кордону.
Удосконалено методичний підхід до оцінювання рівня збалансованості економічного розвитку з екологічним станом природно-ресурсного потенціалу, використанням природних ресурсів аграрної галузі з позиції системного підходу. Встановлено, що доцільним є врахування основних елементів і особливостей функціонування двох підсистем – природної і господарської, а також формування дієвих особливостей екологічно збалансованої природно-господарської системи агросфери, визначення позитивних заходів та послаблення (ліквідація) негативних природних, еколого-економічних чинників впливу на її функціонування.
Науково обґрунтовано напрями удосконалення організаційно-економічного механізму управління розвитком аграрного сектору економіки в контексті транскордонного співробітництва, що забезпечує коригування сільськогосподарської діяльності аграрного сектору на прикордонних територіях, дає змогу побудувати чітку стратегію взаємодії та балансу відносин у процесі транскордонного співробітництва. Визначено головні блоки інструментів і важелів (структурний, організаційний, інформаційний, ринково-орієнтований та важелі державного регулювання), які забезпечують ефективне регулювання та передбачають формування еколого-економічних відносин із країнами транскордонного співробітництва в системі ринкової економіки в аграрній галузі, передбачають вдосконалення вже наявних важелів і появи нових для забезпечення еколого-безпечного управління економічним розвитком аграрним сектором економіки природокористування на прикордонних територіях у процесі транскордонного співробітництва.
