Коструба Н. С. Психологія медіарелігійності особистості

У дисертації представлено науково-теоретичне обґрунтування та емпіричне вивчення проблеми медіарелігійності особистості. Медіарелігійність визначено як цілісний концепт, що є новим виміром релігійного життя особистості; форму функціонування релігійності як ціннісної орієнтації особистості, яка практикується та осмислюється у медіасередовищі. Створено інтегральну модель медіарелігійності особистості, яка представлена поєднанням дискурсивної та психосоціальної підструктур та трьома компонентами: когнітивним (інформаційно-смисловим), афективним (емоційно-мотиваційним) та конативним (поведінковим). Створено та апробовано авторський опитувальник медіарелігійності особистості, який пройшов перевірку за низкою психометричних характеристик. Проаналізовано панівні уявлення щодо провідних концептів релігійного дискурсу, психолінгвістичні маркери релігійних новин. Виявлено широкий спектр властивостей, які притаманні особистості, схильній до медіарелігійності на афективному (ціннісна сфера спрямована на збереження та допомогу іншим; домінування тривожних або депресивних емоційних станів, відчуття провини; позитивне ставлення до свого життя), когнітивному (орієнтація на майбутнє; внутрішній ресурсний потенціал для посттравматичного зростання) та поведінковому (використання адаптивних когнітивних та поведінкових стратегій; надмірна схильність до спілкування у соціальних мережах, зловживання у використанні інтернету та гаджетів) рівнях. Емпірично обґрунтовано можливості медіарелігійності як особистісного ресурсу подолання в умовах кризи. Ключові слова: медіарелігійність, релігійність, дискурс, комунікації, концепт, емоції, цінності, особистісний ресурс.