Кошель О. М. Духовенство Правобережної України в національно-культурному і духовно-освітньому відродженні (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.).

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора наук

Державний реєстраційний номер

0523U100098

Здобувач

Спеціальність

  • 07.00.01 - Історія України

09-06-2023

Спеціалізована вчена рада

Д 76.051.06

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Анотація

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук за спеціальністю 07.00.01 – історія України. Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича МОН України, Чернівці, 2022. У дослідженні на основі широкого кола писемних джерел та наукової літератури проаналізовано участь національно-свідомого та патріотично налаштованого православного духовенства в українському національному і духовному відродженні, визвольному русі, у виборюванні української автокефалії у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. Встановлено, що попри загальну підтримку політики самодержавства та св. Синоду, спрямованої на денаціоналізацію церкви і мирян в українських регіонах Російської імперії, православне українське духовенство до середини ХІХ ст. сприяло й боротьбі за українізацію православної церкви, підтримуючи виховання в середовищі православного кліру діячів, які на початку ХХ ст. становили одну з рушійних сил українського національного і духовного відродження. Подано характеристику спроб патріотично налаштованих представників українського православного духовенства вже наприкінці 1840-х – у 1850-ті рр. запровадити в церквах богослужіння та переклади і друк Святого Письма українською мовою. Досліджено рух серед викладачів та учнів і студентів духовних навчальних закладів за реформування всіх ланок духовної освіти в напрямку демократизації та українізації (1850-ті рр. – початок ХХ ст.). Визначено внесок патріотично налаштованих представників духовенства в процес українізації загальної освіти, науки і культури по залученню до створення історії міст і сіл, парафій, церков та монастирів, таким чином, склавши вагому рушійну силу розвитку краєзнавчого руху та регіональних досліджень. Важливу увагу приділено активним виступам на боці селян представників парафіяльного духовенства, при захисті їх від свавілля поміщиків та чиновників, відстоюванні прав на освіту, справедливість, свободу і землю, що відповідало основним напрямам українського національного відродження. Висвітлено участь представників православного духовенства в подіях революції 1905–1907 рр.

Файли

Схожі дисертації