Бершов Г. Є. Теоретико-правові та праксеологічні основи використання спеціальних знань при розслідуванні військових злочинів

У дисертації вперше проведено комплексне дослідження теоретико-правових та праксеологічних основ використання спеціальних знань при розслідуванні військових злочинів. Встановлено, що розслідування військових злочинів досліджується науками кримінального циклу з різних аспектів: кримінально-правового, кримінологічного, кримінального процесуального та криміналістичного. Наголошено, що у наукових дослідженнях основна увага приділяється питанням кримінальної відповідальності як групи військових злочинів, так і окремих їх різновидів; призначення військовослужбовцям покарання; кримінологічної характеристики вказаних протиправних діянь і їх запобігання. При цьому кримінальні процесуальні та криміналістичні аспекти виявлення та розслідування військових злочинів висвітлено фрагментарно, що вказує на необхідність більш інтенсивного здійснення наукових пошуків у цьому напряму. Зазначено, що невід’ємною складовою теоретичних основ дослідження військових злочинів є з’ясування стану правозастосовної практики розслідування названих кримінальних правопорушень. З’ясовано, що правозастосовна практика розслідування військових злочинів відображає рівень: нормативного врегулювання кримінальної процесуальної діяльності; організації розслідування; наукового, методичного та ресурсного забезпечення; ефективності процесу розслідування окресленої категорії кримінальних правопорушень. При цьому правозастосовна практика розслідування військових злочинів змінювалася під впливом багатьох чинників. Виокремлено й охарактеризовано ознаки військових злочинів, які визначають їх сутність: сферу їх учинення (проходження та несення військової служби); способи вчинення (порушення встановленого порядку проходження та несення військової служби) та сліди злочину, зумовлених військовою сферою; особу злочинця (вчиняються військовослужбовцями, військовозобов’язаними та резервістами під час проходження зборів, а також їх співучасниками, іншими особами, визначеними законом). Наголошено на необхідності розмежовувати військові та воєнні злочини. Запропоновано визначення поняття «військові злочини» як об’єкту криміналістичного дослідження. Доведено, що криміналістична класифікація військових злочинів дозволяє сформувати відповідні криміналістичні методики, а також правильно обрати напрям, засоби, тактику та програму розслідування. Здійснено криміналістичну класифікацію військових злочинів за змішаним критерієм, який зумовлений кримінально-правовими та криміналістично значимими ознаками вказаних кримінальних правопорушень, а саме особи злочинця, спрямуванням, обстановкою та способами вчинення. З’ясовано, що загально-правова характеристика військових злочинів дозволить усебічно дослідити вказані діяння, уяснити їх сутність, що зі свого боку полегшить та підвищить якість кримінально-правової кваліфікації кримінальних правопорушень проти несення (проходження) встановленого порядку військової служби. З’ясовано, що загально-правова характеристика військових злочинів формується з урахуванням кримінально-правових ознак указаних кримінальних правопорушень і визначає особливості військової служби; встановленого порядку проходження (несення) військової служби; військовослужбовців, військовозобов’язаних і резервістів під час проходження зборів як суб’єктів злочину. Порядок проходження військової служби відрізняється залежно від виду військової служби, а значить обов’язкові та факультативні елементи складів окремих видів військових злочинів теж різняться.