У дисертації вперше розроблено, науково обґрунтовано, експериментально перевірено та впроваджено соціально-педагогічні умови формування гендерної соціалізації студентської молоді з особливими освітніми потребами в умовах ЗВО; визначено критерії, показники та рівні гендерної соціалізації студентської молоді з особливими освітніми потребами.
Дістав подальшого розвитку аналіз нормативно-правового забезпечення (законодавчі акти України, Ради Європи, Організації Об’єднаних Націй) із питань соціального захисту, освіти, професійної реабілітації, охорони здоров’я, гендерної рівності осіб з особливими освітніми потребами, що є юридичним підґрунтям реалізації педагогічних умов соціальної інтеграції таких студентів.
Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в можливості застосування його наукових положень і висновків підвищення якості професійної підготовки викладачів до роботи зі студентами та їхніми батьками в умовах інклюзивного навчання, а також у системі підвищення кваліфікації педагогічних кадрів. Розроблено навчально-методичний посібник «Актуальні проблеми соціальної роботи з жінками», та тренінгову програму «Підготовка студентської молоді до сімейного життя». Розроблено та упроваджено навчальну дисципліну «Гендерна соціалізація».
Теоретичні та експериментальні матеріали дослідження використано в лекційних курсах, практичних та семінарських заняттях із дисциплін напряму підготовки спеціальності «Соціальна робота» у навчальних закладах І–ІV рівнів акредитації, для слухачів закладів післядипломної освіти. Результати дослідження впроваджено у роботу із студентами з особливими освітніми потребами в Центрі соціальної та освітньої інтеграції та інклюзивного реабілітаційно-соціального туризму «Без бар’єрів» та гендерному центрі на факультеті соціальної та психологічної освіти Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини. Матеріали дослідження також прислужаться соціальним педагогами, соціальним працівникам, психологам, педагогам спецзакладів та батькам дітей з особливими освітніми потребами.
Вивчення гендерного законодавства та нормативних документів в Україні стосовно доступу молоді з інвалідністю до здобуття вищої освіти показало, що доки Конституція та законодавство містять положення про потужне соціальне забезпечення жінок та осіб з інвалідністю, триватимуть очевидні патерналістські підходи у вигляді дискримінаційних правових положень і практик.
Гендерну соціалізацію визначено як процес засвоєння людиною соціальної ролі, визначено для неї суспільством від народження, залежно від того, чоловіком або жінкою вона народилася.
Гендерна соціалізація студентської молоді з особливими освітніми потребами є результатом багатоступеневого процесу засвоєння норм, правил поведінки, установок чоловічих і жіночих ролей, найбільш сприятливих для повноцінного функціонування молоді з нозологіями в умовах ЗВО.
Встановлено критерії ефективності гендерної соціалізації студентської молоді з особливими освітніми потребами: особистісний – пов’язаний із змістовним наповненням особистого ціннісного й емоційного ставлення до гендерної тематики; інформаційний, що відображає сукупність теоретичних (наукових, суспільних, нормативних) знань і уявлень щодо гендерної проблематики, на основі яких формуються особистісні якості та суспільна й інтимна поведінка особистості; поведінковий, пов’язаний із специфікою поведінки особистості в процесі міжособистісного спілкування (публічного та приватного) в гендерному контексті.
На основі визначених критеріїв та показників охарактеризовано рівні (високий, середній, низький) гендерної соціалізованості студентської молоді з особливими освітніми потребами в умовах ЗВО.
На основі аналізу теоретичних основ досліджуваної проблеми, обґрунтовано такі соціально-педагогічні умови: створення гендерночутливого середовища університету, заснованого на ідеї гендерної рівності; мотивація викладачів та студентів до співпраці в інклюзивному середовищі у контексті гендерної соціалізації; залучення студентів з особливими освітніми потребами до гендерного простору позааудиторної роботи ЗВО.
