Одним з фундаментальних принципів Статуту Організації Об’єднаних Націй, який було прийнято світовими лідерами у 1945 році, є рівність прав жінок та чоловіків. Україна взяла на себе обов’язок щодо забезпечення гендерної рівності.
Сімейний кодекс України закріплює рівність прав та обов’язків подружжя, а в окремих випадках, рівність прав, прослідковується й між фактичним подружжям, тобто особами, які проживають однією сім’єю але не перебувають у зареєстрованому шлюбі між собою. Тому нагальною залишається проблема визнання рівності/нерівності здійснення прав та виконання обов’язків особами, які перебувають у зареєстрованому шлюбі (подружжям) та особами, які перебувають у фактичних шлюбних відносинах (без реєстрації шлюбу), відносно один одного, а також здійснення прав та виконання обов’язків подружжям (фактичним подружжям) відносно малолітніх (неповнолітніх) дітей.
Серед проблем, які потребують розв’язання, найважливішою є з’ясування цілої низки загальнотеоретичних та практичних питань, пов’язаних із розумінням поняття, сутності, особливостей, видів прав та обов’язків подружжя. Про актуальність тематики свідчить і європейський вектор розвитку прав та обов’язків подружжя (фактичного подружжя).
Особливе місце у системі суспільних цінностей посідає сім’я як коло осіб, яких об’єднують не тільки емоційні начала, а й взаємні права та обов’язки. Однією з головних ознак сім’ї є спільне проживання її членів. Відповідно на цій підставі у дисертаційному дослідженні приділена увага нуклеарній сім’ї, тобто новоствореній сім’ї, яка складається із подружжя (як першооснови), осіб, які перебувають у фактичних шлюбних відносинах (фактичного подружжя), батьків (подружжя-фактичного подружжя) та дітей, мати одиначки та інших членів сім’ї.
Отже, сім’я може бути заснована на шлюбі (найчастіше так і відбувається), близькому (кровному) споріднені і на факті усиновлення/удочеріння (юридичному акті). Три типи відносин характерні для сім’ї: подружжя, батьківство, спорідненість. Нормально функціонуюча сім’я – це сім’я, яка відповідально виконує і дотримується покладених на неї функцій, задовольняючи тим самим соціально значущі потреби. У дисертаційному дослідженні запропоновані функції сім’ї, а саме: функція нуклеарності, репродуктивності, регулятивності, комунікативності, компенсаційності, взаємодопомоги, соціального контролю, виховної функції.
У дослідженні зроблено висновок про те, що чим більше нормально функціонуючих сімей, тим більше моральним стає суспільство. Сім’я є осередком суспільства та показником стабільного розвитку. Порушення основних функцій сім’ї – це такі особливості її життєдіяльності, які ускладнюють або перешкоджають виконанню сім’єю її функцій. Факторами, що руйнують сім’ю є особливості особистостей її членів та взаємин між ними, певні умови життя сім’ї. Конфлікти з питань виховання, втручання інших членів сім’ї можуть стати причиною порушень виховної функції сім’ї.
Однією з підстав новоствореної сім’ї є шлюб. Метою укладення шлюбу є задоволення духовно-правового інтересу жінки та чоловіка, спрямованого на створення сім’ї. З моменту реєстрації шлюбу на подружжя покладаються взаємні суб’єктивні права та обов’язки, які виникають у подружніх пар. Шлюб є підставою виникнення особистих немайнових та майнових прав та обов’язків між подружжям.
Особисті немайнові права представляють основу сучасного соціального і правового порядку. Права людини містяться в основних програмних міжнародних, європейських та вітчизняних документах – Статуті ООН, Загальній Декларації прав людини, Міжнародному пакті про громадянські і політичні права (ООН, 1966), Хартії фундаментальних прав Європейського Союзу, Конституції України та Цивільному кодексі України.
Оскільки відносини між подружжям мають, насамперед, глибоко особистий характер, то й правовому регулюванню особистих немайнових відносин у сімейному праві надається особливе значення. У дисертаційному дослідженні визначено, що під особистими немайновими правами подружжя варто розуміти суб’єктивні, природні, ті, що не можна передати іншій особі, невідчужувані, що мають нематеріальний, тривалий характер, що виникають і діють з моменту укладення шлюбу та змінюються або припиняються з моменту розірвання шлюбу, а саме з дня реєстрації розірвання шлюбу, або у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
