Дисертація присвячена підвищенню ефективності діагностики, прогнозування та лікування Q-ІМ, ускладненого ГСН на тлі ГГ при шпиталізації, на підставі дослідження вмісту копептину та NTproBNP, клінічних особливостей захворювання, структурно-функціональних змін серця, варіабельності глікемічного профілю та оцінки ефективності комплексного лікування.
У дослідження включено 139 хворих на Q-ІМ, ускладнений ГСН. Обстежені розподілені на 2 групи: 1 група - 108 хворих, у яких зареєстрована ГГ при шпиталізації (рівень глюкози крові >7,8 ммоль/л), 2 група - 31 пацієнт з нормоглікемією. Після дообстеження 1 група додатково розподілена на підгрупи, в залежності від виду ГГ: 1 підгрупа (n=34) ‒ стресова ГГ, 2 підгрупа (n=26) – порушення толерантності до глюкози, 3 підгрупа (n=25) – вперше виявлений діабет, 4 підгрупа (n=23) – цукровий діабет 2 типу в анамнезі. Група контролю ‒ 28 практично здорових осіб.
У хворих на Q-ІМ, ускладнений ГСН на тлі ГГ при шпиталізації встановлено більш частий розвиток задишки (χ2=8,169; р=0,005), ритму галопу (χ2=7,881; р=0,005), сухого кашлю (χ2=9,773; р=0,002), вологих хрипів в легенях (χ2=8,787; р=0,004) та пароксизму ФП (χ2=4,036; р=0,04). Підвищення рівня глікемії та варіабельності ГП асоціюється з прискоренням ЧСС, зниженням САТ і ДАТ при первинному огляді хворого та збільшенням класу ГСН за Killip.
В гострому періоді Q-ІМ вірогідне підвищення ФВЛШ на 5 % зареєстровано тільки у хворих з нормоглікемією. На тлі ГГ при шпиталізації, структурно-функціональне ремоделювання серця відбувається за рахунок вірогідного збільшення КДР в 1 добу (на 9 %), КСР в 1 добу (на 6 %) та 12 добу (на 7 %), СТЛА в 1 добу (на 17%) та 12 добу (на 25 %), зниження ФВЛШ в 1 добу (на 17 %) та 12 добу (на 16 %). Систолічна дисфункція частіше реєструється у хворих з ГГ при шпиталізації як в 1 (χ2=4,647; р=0,03), так і на 12 добу (χ2=6,501; р=0,01), ексцентрична гіпертрофія ‒ у хворих з ГГ при шпиталізації (χ2=5,813; р=0,02) та стресовою ГГ (χ2=4,916; р=0,03) на 1 добу. Кореляційний аналіз підтвердив вірогідний зв’язок рівня глікемії при шпиталізації та варіабельності ГП з розміром ЛП, КСР, КДР, ІММЛШ та ФВЛШ. Найбільші розміри камер серця та зниження ФВЛШ у порівнянні з групою нормоглікемії реєстрували: на 1 добу - у хворих на ЦД 2 типу в анамнезі, а на 12 добу – у хворих з ВВ діабетом.
