Розроблено структурно-функціональну модель адаптації системи державного фінансового контролю до інституційних трансформацій національної економіки, яка ґрунтується на подоланні суперечностей інституційного середовища на основі підвищенні ефективності взаємодії його суб’єктів, гармонізації їх інтересів шляхом забезпечення комплементарності видів і методів контролю, чіткому розмежуванні функцій контролюючих органів.
Удосконалено підходи до розуміння поняття інституційного середовища державного фінансового контролю, яке пропонується розглядати як набір економічних, соціальних і юридичних погоджень для визначення обмежень здійснення контрольних заходів та ефективного управління ними під час формування, розподілу та використання державних фінансових ресурсів.
Розвинуто інституційний підхід до посилення координації системи органів державного фінансового контролю на основі врахування формальних обмежень, соціальних норм та механізму контролю, що дозволяє подолати проблему виникнення неефективних інститутів в суспільстві, сприяє створенню єдиного інформаційного простору в середовищі органів фінансового контролю, зменшує можливості ухилення від оподаткування та використання фінансових схем щодо заниження податкового зобов’язання.
Розвинуто положення щодо систематизації зарубіжного досвіду в розрізі моделей інституціоналізації державного фінансового контролю у світі щодо охопленості публічних фінансів контрольними заходами та забезпечення їх прозорості, що створює підґрунтя для підвищення результативності та ефективності діяльності системи органів державного фінансового контролю в Україні.
Дістали подальшого розвитку обґрунтування пріоритетних напрямів посилення взаємодії контролюючих органів із державним сектором економіки, суспільством, підприємствами, що призведе до зростання результативності контрольних заходів, сприятиме зміцненню довіри громадян до державних інституцій, оптимізації державних видатків та підвищенню ефективності використання бюджетних коштів.
Узагальнено та систематизовано способи адаптації державного фінансового контролю до трансформації інституційних секторів економіки України, зокрема, фінансових корпорацій та суб’єктів-нерезидентів, які полягають у формуванні централізованого підходу до здійснення контрольних заходів за банківським і небанківським фінансовим ринком, у необхідності внесення інституційних змін до регулювання зовнішньоекономічної діяльності, що посилюватиме спроможність контролюючих органів виявляти фінансові правопорушення і розробляти механізми їх запобіганню.
Запропоновано методологічні основи формування і функціонування системи державного фінансового контролю за криптовалютними операціями, в частині впровадження їх ліцензування та оподаткування, що створює передумови для збільшення надходжень до державного бюджету, зменшення частки тіньового сектору економіки.
