У дисертації поглиблені теоретико-методичні засади фінансових відносин на ринку державного боргу України та обґрунтовані пропозиції щодо розширення кредитного інструментарію фінансування дефіциту державного бюджету й управління державним боргом. Доведено, що притаманним проявом кредитних відносин за участі держави як позичальника ресурсів є виникнення державного боргу. Імпліцитно, поняття державний борг тісно пов’язане із поняттям державного кредиту, що визначає побудову ієрархії понять: диспропорції між дохідною та видатковою частинами – дефіцит державного бюджету – державний кредит – державний борг. Визначено та розкрито зміст ефектів державного боргу, зокрема, його вплив на: рівень цін; розподіл доходів; обсяг заощаджень та інвестицій; економічний розвиток в цілому. Особливості впливу державного боргу на фінансову систему розглянуті у ретроспективі. Їх аналіз дозволяє стверджувати, що негативні наслідки залежності від боргового фінансування мінімізуються зваженою стратегією і тактикою управління державним боргом. Залучення фінансових ресурсів на ринку державного боргу визначено як процес реалізації кредитних відносин між державою як позичальником (дебітором) та кредиторами на засадах поверненості, платності, строковості обігу позикового капіталу. Метою залучення фінансових ресурсів на ринку державного боргу є необхідність фінансування дефіциту державного бюджету із виконанням видаткової його частини. В частині управління державним боргом операції обслуговування та погашення державного боргу згідно кредитних угод попередніх періодів є підпорядкованими при виконанні видаткової частини бюджету і фінансування захищених статей бюджету.
Досліджено структуру інструментів та сегментів ринку державних боргових цінних паперів та зовнішнього сегменту кредитного ринку. Класифікація ринку державних цінних паперів передбачає наявність таких ознак, як термін погашення, спосіб виплати доходу за інструментом, тип емітента, рівень реалізації, валюта номіналу, напрям використання залучених коштів від продажу. Обґрунтовано виокремлення відповідних сегментів, де обертаються боргові інструменти залучення ресурсів та розкрито. Доведено необхідність виокремлення функцій ринку державного боргу та доведено що такі функції слід розглядати на рівні основних (фінансування дефіциту державного бюджету; фінансування поточних касових розривів (дефіцит поточного бюджету); фінансування окремих цільових програм; фінансування сплати боргів за раніше випущеними цінними паперами; ціноутворення на ринку; механізм реалізації кредитних відносин) та опосередкованих (функція формування партнерських взаємовідносин між позичальником та кредитором; функція об’єднання капіталів; функція збільшення капіталу та виробництва; функція підтримки ліквідності ринку цінних паперів). В роботі надана характеристика суб’єктної структури сегментів ринку державного боргу. Структура суб’єктів (учасників) ринку державного боргу багато в чому визначається формою державного устрою, особливостями законодавства та організації фінансового ринку та ринку цінних паперів, проте в загальному запропоновано виокремлювати державу (позичальника) на ринку, інвесторів та кредиторів та надано характеристику кожної із груп суб’єктів. Обґрунтовується необхідність оцінки залучення фінансових ресурсів на ринку державного боргу з врахуванням особливостей макроекономічної кон’юнктури, що дозволяє оптимально вирівнювати перерозподіл фінансових ресурсів на ринку, особливо в умовах їх обмеженості. Оцінка державного боргу в контексті заданих параметрів, дозволила оцінити процес залучення на ринку державного боргу і виявити негативні явища, що його супроводжують, зокрема ефект інвестиційного витіснення у секторах ринку. Здійснено підрахунок коефіцієнта ефективності залучення фінансування на ринку державного боргу України, який для порівняльної оцінки обраховувався не лише для України, а й для Польщі, який ілюструє, що для умовно заданих макроекономічних умов залучення фінансування боргу є ефективним, адже показник є більшим 1. Для розрахунку коефіцієнта ефективності залучення фінансування на ринках державного боргу враховується позитивний та негативний вплив факторів та передбачає прямий та обернений зв’язок між відповідними змінними. В умовах поточної фінансової нестабільності важливо зберегти повне порозуміння з кредиторами та не втратити доступ до ринку позикового капіталу. Вибір напрямів вдосконалення процесу залучення фінансових ресурсів на ринку державного боргу України здійснено в розрізі напрямів прямого та опосередкованого впливу на цей ринок. Вибір напрямів вдосконалення процесу залучення фінансових ресурсів на ринку державного боргу здійснюється у площині вирішення та запобігання проблем, вирішення яких є пріоритетним завданням вдосконалення процесу залучення. Кожен із запропонованих напрямів сприяє вирішенню окремих проблем, що ідентифіковані в роботі.
