Забезпечення умов для соціально-економічного розвитку передбачає розробку стратегій та політик для зміцнення фінансової стійкості, що сприяє сталому розвитку та ефективному управлінню фінансовими ресурсами. Сильна фінансова безпека є основою для економічної та соціальної стабільності, а основним завданням системи фінансової безпеки є оперативне виявлення та попередження зовнішніх та внутрішніх ризиків. Якісна оцінка фінансової безпеки дозволяє точно визначити її рівень та виявити потенційні загрози, забезпечуючи ефективну реакцію на фінансові кризи та мінімізувати наслідки для економіки та соціуму.
Останні роки в Україні були важкими через системну фінансово-економічну кризу, скорочення виробництва, збільшення дефіциту бюджету та російська агресія. У цьому контексті стає важливим адекватне оцінювання фінансової безпеки для ідентифікації потенційних ризиків.
Метою дисертаційної роботи є удосконалення існуючих та формування нових теоретико-методичних засад, що полягають у розробці науково-методологічних та практичних рекомендацій щодо оцінки фінансової безпеки держави в контексті стабілізації соціально-економічного розвитку. Для аналізу та обґрунтування отриманих результатів дослідження були використані наступні методи: аналіз, синтез, формалізації, історико-логічний метод, структурно-декомпозиційний, статистичний аналіз та метод системного підходу; а також спеціальні методи, а саме компаративний аналіз, метод Харрінгтона, нечітко-логічний підхід, аналіз відповідності, метод головних компонентів, відносна нормалізація, прогнозування на основі експоненціального згладжування, метод ранжування, канонічний аналіз, синергетичний метод та множинний регресійний аналіз.
Під час виконання дисертаційного дослідження було визначено сутність та еволюцію підходів до фінансової безпеки, розроблено механізм її забезпечення та проведено бібліометричний аналіз векторів наукових досліджень у сфері фінансової безпеки.
У роботі встановлено, що прозорість управління фінансової безпеки відображається через роботу державних органів влади. Бюро економічної безпеки, яке бореться з економічними злочинами, не ефективно виконує управління та контроль за фінансово-економічною безпекою держави. Використано загальний рівень тіньової економіки як індикатор ефективності його роботи.
Визначено стан фінансової безпеки держави за двома методиками: оцінка від Міністерства економіки України та альтернативна методика мультиплікативної моделі нелінійної згортки. За секторною оцінкою виявлено, що найменш захищеною сферою є боргова безпека, небанківський фінансовий ринок та бюджетна безпека. Стабільнішими є сегменти банківської системи та грошово-кредитної безпеки. Загалом, економіка України на половину, а в деяких періодах лише на третину, захищена від фінансових загроз.
Запропоновано використовувати вдосконалений інструментарій оцінки фінансової безпеки держави на основі побудови моделі нелінійної згортки індикаторів прямого та опосередкованого впливу, яка базується на поєднанні степеневої функції та методу Харрінгтона з врахуванням пріоритетності й коригуванням по співвідношенню можливості та ризику. Дана модель має унікальність у визначенні найбільших релевантних показників із бази даних Світового Банку. В результаті доведено, що інтегральний показник фінансової безпеки відображає найбільші коливання при появі в системі потенційних загроз. Мультиплікативна модель краще описує рівень фінансової безпеки та відображає більш реалістичну ситуацію в країні, що важливо в контексті прийняття управлінських рішень.Перспективний фінансовий прогноз показав зниження загального показника фінансової безпеки України протягом наступних п'яти років.
У зв’язку з початком повномасштабного вторгнення в Україну виявлено необхідність врахування військових ризиків на зміну рівня фінансової безпеки. За результатами канонічного аналізу, встановлено, що розвиток фінансової безпеки держави на 63,99% обумовлений зміною ринкових фінансових показників, коливання значень яких спричинено військовими ризиками. Так, зростання військових витрат, що у 2022 році становили 44 мільярди доларів, що складає 33,5% ВВП, знижує рівень фінансової безпеки України на 0,41%. Також виявлено прямопропорційний вплив на рівень фінансової безпеки зміна офіційного валютного курсу, обернений зв'язок наявний для зростання непрацюючих кредитів банків, обсягу зовнішнього боргу та загальних резервів країни. Виявлені зміни можуть становити загрозу стабільності фінансового сектору.
З урахуванням воєнних ризиків рекомендації включають поліпшення контролю та управління для оцінки фінансової безпеки держави під час відновлення після війни. Уряд повинен акцентувати увагу на зміцненні фінансової безпеки та приймати заходи для захисту фінансових інтересів країни і забезпечення стабільності соціально-економічного розвитку.
