У дисертації проаналізовано адміністративно-правове регулювання діяльності Національної поліції у сфері обігу інформації з обмеженим доступом. На підставі результатів аналізу історичних, політичних, технічних та економічних аспектів виокремлено п’ять етапів генезису інформаційної діяльності у правоохоронній сфері на території України.
Обґрунтовано науковий підхід, за яким класифікацію нормативноправових документів (законів України), що регламентують інформаційну та інформаційно-аналітичну діяльності підрозділів Національної поліції, необхідно поділяти на основоположні (встановлюють основні положення інформаційної діяльності) та похідні (розроблені на основі основоположних та деталізують або доповнюють їх). Доведено, що дефініції понять, які становлять основу діяльності Національної поліції у сфері обігу інформації з обмеженим доступом (серед них такі поняття, як «інформаційні ресурси», «інформація з обмеженим доступом», «таємна інформації», «службова інформація», «конфіденційна інформація»), часто у нормативно-правових актах не мають однозначного трактування, що негативно впливає на правове регулювання оперативно-службової діяльності Національної поліції загалом.
З метою врегулювання питання обігу конфіденційної інформації у підрозділах Національної поліції в роботі розроблено проект наказу МВС України, який визначає Перелік відомостей, що становлять конфіденційну інформацію в системі Міністерства внутрішніх справ України. Цей проект наказу, зокрема, враховує норми діючих нормативно-правових актів України, що прямо визначають віднесення тієї чи іншої інформації до конфіденційної.
Звернуто увагу на те, що інформаційні ресурси Національної поліції належать до державних інформаційних ресурсів, часто мають статус інформаційних ресурсів з обмеженим доступом (таємна інформація, для службового користування, конфіденційна), тобто, які не підлягають розповсюдженню чи передаванню іншим суб’єктам, окрім випадків, передбачених законодавством. Значна частка вказаних інформаційних ресурсів зберігається в електронних базах даних, її опрацювання відбувається з використанням програмно-технічних комплексів, тому забезпечення їх безпеки (захисту) є однією з важливих проблем обігу інформації з обмеженим доступом у діяльності Національної поліції.
Запропоновано трактування поняття «інформаційні ресурси» з огляду на сферу діяльності Національної поліції: інформаційні ресурси Національної поліції – це окремі документи та їх масиви, результати інтелектуальної, творчої, службової, інформаційної та аналітичної діяльності персоналу, банки та бази даних, інформаційні системи (підсистеми) і технології, архіви та інші фонди, які містять дані (відомості), зафіксовані на відповідних носіях інформації та є об’єктами права власності Національної поліції (МВС України) й мають відповідну споживчу цінність.
Зазначено, що наявні нормативно-правові засади забезпечення інформаційної безпеки не охоплюють увесь спектр сучасних загроз безпеці інформації, передусім інформації з обмеженим доступом, що циркулює в спеціалізованих інформаційно-пошукових та інформаційно-телекомунікаційних системах Національної поліції, тому мають бути переглянуті та доповнені. Зокрема, є потреба на організаційно-правовому рівні чітко ідентифікувати проблему безпечного функціонування спеціалізованих інформаційних систем, визначити основні загрози у сфері захисту інформації та своєчасно надавати нові, сучасні нормативно-правові засоби для протидії цим загрозам.
Наголошено, що основні напрями удосконалення діяльності Національної поліції у галузі опрацювання інформації з обмеженим доступом, враховуючи нинішній стан проведення реформ діяльності Національної поліції, світові тенденції розвитку інформаційно-телекомунікаційних технологій, системи інформаційно-технічного забезпечення МВС та Національної поліції, охоплюють удосконалення: нормативно-правового регулювання інформаційних відносин; якості підготовки кадрового потенціалу; існуючих та створення нових інформаційних мереж, систем; організаційно-технічного забезпечення захисту інформації.
Запропоновано в організаційному напрямі процес створення комплексних систем захисту інформації у спеціалізованих інформаційних системах Національної поліції поділити на одинадцять логічних етапів їх побудови та експлуатації. Для кожного етапу визначено основний набір заходів, які необхідно провести.
Запропоновано, у межах удосконалення організаційно-технічного забезпечення захисту інформації у спеціалізованих системах і мережах, розробити та розпочати виконання необхідних заходів з підвищення рівня безпеки роботи з інформаційними ресурсами у спеціалізованих інформаційних системах Національної поліції.
