У дисертаційному дослідженні здійснено комплексну наукову розробку теоретичних та прикладних проблем правової охорони відносини щодо використання бюджетних коштів. У результаті проведеного дослідження сформульовано низку нових наукових положень, запропонованих особисто здобувачем.
Запропоновано вважати, беручи за основу нормативно-правові конструкції, елементом яких є поняття «використання бюджетних коштів» та операції (стадії) виконання бюджету за видатками, що відносини щодо використання бюджетних коштів передбачають взяття розпорядниками та одержувачами бюджетних зобов’язань, отримання товарів, робіт і послуг, здійснення платежів відповідно до взятих бюджетних зобов’язань, а також використання товарів, робіт і послуг для виконання заходів бюджетних програм. При цьому, відносини щодо використання бюджетних коштів складають окремий вид правовідносин у структурі видаткових бюджетних відносин, передумовою їх виникнення є відносини щодо фінансування з бюджету, а необхідною умовою належного функціонування ‒ бюджетний контроль. Доведено доцільність переглянути систему правової охорони відносин щодо використання бюджетних коштів, імплементувавши до неї норми щодо охорони ефективного використання коштів за допомогою застосування заходів державного примусу.
Доведено, що відповідно до принципу цільового використання бюджетні кошти повинні бути використані на цілі, визначені бюджетними призначеннями, бюджетними асигнуваннями, паспортом бюджетної програми чи порядком використання бюджетних коштів. Використання коштів за невідповідними кодами економічної класифікації видатків може свідчити про можливе порушення цього принципу, однак не може вважаться єдиною достатньою підставою для кваліфікації діяння як нецільове використання. Зокрема, необхідно враховувати, що в умовах застосування програмно-цільового методу не буде вважатися використанням коштів не за цільовим призначенням здійснення видатків за кодом економічної класифікації, що не в повній мірі відповідає економічній сутності платежу, однак відповідає цілям, визначеним у паспорті бюджетної програми чи в порядку використання бюджетних коштів.
Запропоновано механізмом правової охорони відносин щодо використання бюджетних коштів вважати сукупність правових засобів, за допомогою яких держава здійснює правовий вплив на відносини щодо використання бюджетних коштів з метою профілактики, виявлення і припинення протиправного використання бюджетних коштів, притягнення винних осіб до юридичної відповідальності та вирішення публічно-правових спорів у цій сфері. Елементами механізму правової охорони відносин щодо використання бюджетних коштів є: норми права, правовідносини (щодо застосування заходів юридичної відповідальності за протиправне використання бюджетних коштів; профілактики порушень бюджетного законодавства, що регулює використання бюджетних коштів; виявлення і припинення протиправного використання бюджетних коштів; судового розгляду спорів, що виникають під час використання бюджетних коштів), акти безпосередньої реалізації прав і обов’язків та акти правозастосування.
Доведено, що до суб’єктів правової охорони відносин щодо використання бюджетних коштів належать суб’єкти правотворчості (Верховна Рада України, Президент України, органи місцевого самоврядування, органи виконавчої влади), органи бюджетного контролю, правоохоронні органи та суди. Відзначено, що систему підрозділів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність як суб’єкти правової охорони відносин щодо використання бюджетних коштів, складають оперативні підрозділи Національної поліції, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, Служби безпеки України та податкової міліції. Створення Бюро фінансових розслідувань зумовить передачу частини повноважень Національної поліції та Служби безпеки України щодо здійснення оперативно-розшукової діяльності до нової правоохоронної структури, а також ліквідацію податкової міліції.
