Дисертаційна робота присвячена вирішенню науково-прикладного завдання удосконалення моніторингу використання водних об’єктів в межах населених пунктів на основі тривимірного кадастру.
Наукова новизна роботи полягає у наступному.
Вперше:
- обґрунтовано доцільність використання тривимірних моделей для обліку і моніторингу використання водних об’єктів у населених пунктах України;
- систематизовано і структуровано фактори, що впливають на ефективність прийняття рішень стосовно використання водних об’єктів;
- запропоновано підхід до інтегральної оцінки ефективності прийняття рішень стосовно використання водних об’єктів, заснований на логарифмічній функції Кобба-Дугласа;
- структуровано інформацію про водні об’єкти у тривимірних кадастрових системах.
Також удосконалено:
- методи моніторингу і паспортизації водних об’єктів в межах населених пунктів;
- систему методів отримання тривимірної інформації про водні об’єкти;
- методи обчислення плати за користування водними об’єктами.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що автором запропонована технологія обліку і моніторингу використання водних об’єктів населених пунктів на основі тривимірного кадастру. Ця технологія дозволяє спростити і оптимізувати процеси отримання, накопичення, обробки і надання інформації про водні об’єкти, створити єдине інформаційне середовище для прийняття рішень. Отримані наукові результати можуть бути використані для вдосконалення нормативно-правового регулювання у сфері обліку і моніторингу водних об’єктів та обчислення плати за спеціальне водокористування та інше використання водних об’єктів.
В результаті проведеного аналізу сучасних тенденцій і проблем використання водних об’єктів в межах населених пунктів, а також методичних засад їх моніторингу за допомогою тривимірного кадастру зроблені наступні висновки:
1. Процес гармонізації вітчизняного та європейського законодавства щодо моніторингу водних об’єктів ускладнюється різними підходами до їх класифікації.
2. Низький рівень забезпечення землевпорядною документацією щодо встановлених меж водних об’єктів, водоохоронних зон та недосконалість механізму їх державної реєстрації як цілісного режимоутворюючого об’єкту призводить до неконтрольованого використання земель водного фонду.
3. Низька ефективність моніторингу водних об’єктів в Україні зумовлена відсутністю уніфікованих підходів до обліку, єдиної інформаційної системи та незкоординованістю взаємозв’язків суб’єктів моніторингу. Підвищення ефективності може бути забезпечено за умов використання різних видів моніторингу та відображення тривимірної інформації в 3D кадастрі.
4. Сукупність факторів, які визначають ефективність використання водних об’єктів поєднана в 7 агрегованих тематичних груп: інформаційні, технологічні, екологічні, економічні, правові, інституційні і соціальні. Експертна оцінка різних груп факторів доводить, що найбільш значущими є інформаційні, серед яких найбільш вагомим чинником є забезпечення геопросторовою інформацією.
5. Інтегральна оцінка ефективності реалізованих рішень і прогнозних результатів щодо використання водних об’єктів може бути отримана шляхом застосування алгоритму, заснованого на логарифмічній функції Кобба-Дугласа.
6. Базовим структурним елементом 3D кадастру водних об’єктів є геопросторові тривимірні дані. Для отримання тривимірної інформації про водні об’єкти в міських умовах ущільненої забудови найбільш доцільним є використання методів дистанційного зондування, зокрема автоматизованої системи безпілотного проміру.
7. Найбільш ефективним способом організації даних в геоінформаційній системі «3D кадастр водних об’єктів», є об’єктно-орієнтована модель даних «База геоданих», а найбільш оптимальним програмним забезпеченням – ArcGIS. Самоокупність геоінформаційної системи, як вимога INSPIRE, забезпечується вільним доступом користувачів через геопортал, з диференційованим режимом оплати, залежно від повноти функціоналу.
8. Тривимірна інформація про водні об’єкти дозволяє вдосконалити механізми обчислення плати за користування водними об’єктами, що призводить до справедливості та оптимізації податкового навантаження.
Одержані наукові результати визначили необхідність і надали можливість:
1. Запропоновувати і обґрунтувати доцільність використання тривимірних моделей для обліку і моніторингу водних об’єктів населених пунктів України.
2. Розробити структурну модель отримання тривимірної інформації про водні об’єкти.
3. Побудувати структурно-логічну модель інформаційних шарів 3D кадастру водних об’єктів.
4. Розробити концептуальну модель 3D кадастру як засобу моніторингу водних об’єктів в межах населених пунктів і розрахувати її ефективність.
