У результаті дослідження запропоновані науково обґрунтовані рекомендації з розробки моніторингу використання земель об’єктів природно-заповідного фонду регіонів.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у наступному:
вперше:
- розроблена аналітично діагностична система, яка включає локальний, системний та інтегральний рівні, де формуються чинники визначення рівня використання земель об’єктів природно-заповідного фонду регіонів на основі моделей, що дозволяє перманентно відстежувати їх зміни для реалізації методу інтегральної оцінки;
удосконалено:
- визначення поняття «моніторинг земель об’єктів природнозаповідного фонду регіонів», відмінною рисою якого є врахування сукупності правових, конструктивних, комплексних, організаційних, функціональних та інструментальних напрямів, що дозволило сформувати інформаційно-аналітичне й просторове забезпечення щодо стану та рівня використання земель об’єктів природно-заповідного фонду на регіональному рівні на основі застосування методів математичного моделювання, що створює кількісну основу для перманентного відстеження та контролю за використанням об’єктів природно-заповідного фонду;
- інформаційно-аналітичне забезпечення моніторингу використання земель об’єктів природно-заповідного фонду регіонів на основі застосування аналітичних й методів експертних оцінок, математичного моделювання й нейронних мереж, сучасного інструментарію геоінформаційного та геодезичного забезпечення, дистанційного зондування земель, результатів космічних зйомок. Розробка інформаційно-аналітичного забезпечення, на відміну від наявних, здійснюється за результатами застосування методу інтегральної оцінки, що дозволило виокремити домінуючи науковообґрунтовані рекомендації підвищення рівня використання земель екомережі;
- метод інтегральної оцінки рівня використання земель об’єктів природно-заповідного фонду регіонів, який, на відміну від існуючих, базується на аналітично діагностичній системі визначення чинників, методах оцінки аналітичних і якісних показників, локальних, системних й інтегральній моделях, що дозволило сформувати кількісне підґрунтя прийняття рішень щодо рівня використання земель;
дістало подальшого розвитку:
- математичне моделювання процесів формування та використання земель об’єктів природно-заповідного фонду регіонів на основі встановлення зв’язків між системними чинниками розробки інформаційно-аналітичного забезпечення і рівнем раціонального використання й охорони природних ресурсів та інтегральним показником рівня використання земель об’єктів
природно-заповідного фонду шляхом застосування методу кореляційнорегресійного аналізу, що надає можливості побудувати моніторингові геоінформаційні карти;
- науково обґрунтовані рекомендації формування інформаційноаналітичного моніторингу використання земель об’єктів природнозаповідного фонду регіонів на основі результатів оцінки їх рівня та моделювання, що, на відміну від існуючих, дозволило виокремити напрями підвищення рівня використання земель об’єктів природно-заповідного фонду на регіональному рівні.
Теоретичні результати та методичні положення доведені до рівня конкретних пропозицій і методичних розробок для підвищення рівня використання земель об’єктів природно-заповідного фонду регіонів.
