В клінічній практиці найчастіше зустрічається категорія пацієнтів з коморбідною патологією, а саме артеріальна гіпертензія (АГ) з подагрою, але наявні поодинокі публікації щодо їх патогенетичного взаємозв’язку та взаємообтяження. Було обстежено 122 хворих на АГ. З них основну групу склали 72 пацієнти з АГ у поєднанні з подагрою, групу порівняння - 50 пацієнтів з АГ, контрольну групу - 20 пацієнтів з подагрою, групу практично здорових пацієнтів без АГ та подагри - 20 осіб. За результатами дослідження встановлено високу поширеність АГ серед обстежених пацієнтів з подагрою – 78,3 %‚ яка випереджала розвиток останньої у 68,1 % випадків. Частота метаболічного синдрому (МС) (за критеріями ІDF 2005 р.) достовірно вища у пацієнтів з АГ в поєднанні з подагрою, ніж у хворих на подагру (67 (93,1 %) проти 5 (25,0 %), відповідно (р<0,01)). Сполучення компонентів МС ((АГ, цукровий діабет (ЦД) 2 типу – 4,2 %, ожиріння – 95,8 %), дисліпідемія: гіперхолестеринемія – 30,6 %, гіпертригліцеридемія – 36,1 %) з подагрою сприяє достовірному зростанню кількості уражених суглобів (8,0 (7,0; 10,0), р<0,05), частоти (4,0 (5,0; 9,0), p<0,05) та тривалості загострення (7,8 (8,0; 10,0), p<0,05), підвищує серцево-судинний ризик (СС ризик) за шкалами SCORE (5,3 %, p<0,05) і PROCAM (10,6 %, p<0,05) на відміну від такових без МС. Окреслені наступні компоненти важкого перебігу подагри у випадку поєднання її з АГ: тривалість артриту (р<0,05) та останнього загострення подагри за останній рік (р<0,01); інтенсивність больового синдрому за візуальною аналоговою шкалою (ВАШ) (р<0,01). Продемонстровано роль феритину як маркера запалення та предиктора загострення при подагрі та визначені особливості клінічного перебігу пов'язаного з рівнем феритину. При оцінці факторів, що супроводжують загострення, встановлено кореляційні зв’язки між епізодами загострення артриту та рівнем феритину (rs=0,69; p<0,01), високочутливого С-реактивного протеїну (вчСРП) (rs=0,53; р<0,01), на основі чого було проведено логістичний аналіз та ROC-аналіз і розроблено модель прогнозування загострення подагричного артриту. На кожну одиницю збільшення феритину шанс розвитку загострення артриту зростає в 0,98 рази. Встановлено, що частота гіперферитинемії у сполученні з гіперурикемією спостерігається у 51,4 % випадків, яка асоційована з тривалістю останнього загострення подагри (rs=0,24; p<0,05), кількістю спалахів подагри протягом року (rs=0,44; p<0,01), інтенсивністю больового синдрому за ВАШ (rs=0,36; p<0,01), загальною кількістю уражених суглобів (rs=0,31; p<0,01) на відміну від такових з нормальним рівнем феритину та гіперурикемією. Встановлені достовірні кореляції клінічних проявів подагри з шкалою PROCAM: прямий зв'язок ризику з віком дебюту (rs=0,32; p<0,05) та тривалістю подагри (rs=0,43; р<0,05). Визначена поширеність окремих факторів СС ризику: чоловіча стать – 90,3 %, вік – 55,0 (47,0; 60,0) років, спадковість – 20,8 %, паління – 56,1 %, ожиріння – 95,8 %, ЦД 2-го типу – 4,2 %, дисліпідемія – 77,8 %, підвищення АТ у всіх пацієнтів. Якість життя пацієнтів з АГ в поєднанні з подагрою знижена в більшій мірі, ніж у хворих тільки з АГ або подагрою, що пов’язано з такими факторами як (за даними регресійного аналізу): вік, загальна кількість уражених суглобів, тривалість останнього загострення подагри за останній рік та вік дебюту подагри. Визначено основні критерії щодо призначення препаратів антигіпертензивної дії – у разі більш виражених порушень пуринового та ліпідного обміну – лозартана, а за умови більш виражених структурно-функціональних змін лівого шлуночка – раміприлу. За період 6-місячного безперервного лікування встановлено підвищення рівня якості життя за показником фізичного компоненту здоров'я на 27,7 % у пацієнтів, які отримували лозартан та на 20,4 % у такових, які отримували раміприл (p<0,01), а також за показником психологічного компоненту здоров'я на 18,4 % у підгрупі лозартану та на 17,5 % (p<0,01) у підгрупі раміприлу. Вірогідне зниження показників за опитувальником стану здоров’я (HAQ-DI) встановлено лише у пацієнтів, які отримували раміприл у порівнянні з вихідними даними до лікування на 33,3 % (р<0,05). Визначено, що при загостренні подагри у пацієнтів з кількістю спалахів за рік ≥5, тривалістю останнього спалаху подагри ≥16 днів, загальною кількістю уражених суглобів ≥6, інтенсивністю больового синдрому за ВАШ ≥40,0 мм рекомендовано визначення рівня феритину на етапі первинної ланки. При рівні феритину >400,0 нг/мл призначається препарат дефероксамін у дозі 500 мг на добу до досягнення цільового рівня феритину в межах від 100,0 до 200,0 нг/мл. Запропоновано, з метою раннього встановлення атеросклеротичного ураження сонних артерій, спрямувати пацієнтів з АГ в поєднанні з подагрою старшої вікової групи, анамнезом подагри ≥4 років, рівнем сечової кислоти крові ≥462,3 мкмоль/л, вчСРП ≥7,4 мг/л на ультразвукове дослідження судин шиї.
