У дисертаційному дослідженні проведено вивчення основоположних патологічних процесів, що визначають розвиток та перебіг гострих компресійних попереково-крижових радикулопатій (ГПКР), обумовлених дегенеративно-дистрофічними змінами хребта.
За основу даної роботи були взяті матеріали комплексного клініко-нейроортопедичного, нейровізуалізаційного, нейрофізіологічного та лабораторно-діагностичного обстеження 100 пацієнтів з ГПКР, обумовлених дегенеративно-дистрофічними змінами хребта.
Обстеження хворих включало клінічний аналіз, вивчення структурних характеристик ХРС в попереково-крижовому відділі хребта за даними нейровізуалізації, оцінки невральної провідності за данними електронейроміографії (ЕНМГ) та нейрометріі.
Обстеження пацієнтів проводилося в три етапи відповідно до стадій запалення в зоні диско - радикулярного конфлікту за часовою шкалою: 3-7 доба, 10-20 доба , через місяць.
Наявність урогенітальних інфекцій супроводжувалася більш вираженими клінічними проявами, структурними змінами ХРС, а також несприятливим перебігом.
Проведене зіставлення клінічних проявів радикулярного синдрому та результатів оцінки структурно - функціональних змін в ХРС за даними КТ-дослідження виявило дисоціацію між локалізацією грижового випинання та ураженим корінцем, яка визначалася спрямованістю грижового випинання та анатомо-топографічними особливостями розташування корінцевих нервів. Оцінка невральної провідності в області компремованого корінця в динаміці розвитку ГПКР за даними ЕНМГ та нейрометріі дозволила встановити закономірність залучення в патологічний процес різних морфологічних структур пошкодженого корінця. На підставі оцінки швидкості поширення збудження та показників сумарного потенціалу дії рухових одиниць за даними ЕНМГ була встановлена відсутність кореляції (p<0,001) між клінічними проявами ураженого корінця та наявністю сенсо-моторного дефіциту на I і II етапах дослідження, що свідчило про збереження функції аксонів, а пошкодження корінця обмежувалося демієлінізацією, незалежно від характеру уражень в ХРС. За даними стимуляційної ЕМГ було встановлено, що тільки на III етапі були виявлені ознаки аксонально-демієлінізуючого процесу в ураженому корінцевому нерві, в той час як істотних змін в показниках М-відповіді на всіх етапах дослідження виявлено не було. При оцінці ступеню вираженості денерваційно - реіннерваційного процесу за даними голчастої ЕМГ було встановлено, що на III етапі зміни в м'язових волокнах вказували на початок реінерваційного процесу в зацікавленому м'язі.
Кількісне сенсорне тестування (нейрометрія), на відміну від ЕНМГ, дозволило об'єктивно оцінити стан чутливих волокон уражених корінців вже з перших днів диско-радикулярного конфлікту.
Удосконалено консервативне лікування ГПКР в залежності від стадії запалення в зоні диско-радикулярного конфлікту. В стадії альтеративно-ексудативного запалення рекомендовані анальгетики та нестероїдні протизапальні засоби, антиконвульсанти, антидепресанти, паравертебральні блокади з місцевими анестетиками та глюкокортикостероїдами. У разі наявності урогенітальних інфекцій (УГІ) - специфічна антибіотикотерапія. В стадії продуктивного запалення - нейротрофічні препарати, масаж, фізіотерапевтичне лікування, розроблена нами методика вібротракційної постізометричної міорелаксації з біомеханічною стимуляцією м'язів паравертебрального корсету. В стадії проліферації тривалість прийому нейротрофічної терапії визначалася згідно даних ЕНМГ-дослідження.
Наукова новизна отриманих результатів. Вперше виявлено характер, вираженість та спрямованість патологічних змін, що визначали особливості формування ГПКР.
Вперше виявлені закономірності формування та уточнена динаміка перебігу захворювання з урахуванням патоморфологічних змін, обумовлених розвитком запалення в зоні диско-радикулярного конфлікту.
Вперше встановлено причинно-наслідковий зв'язок латентно-персистуючої урогенітальної інфекції в розвитку і перебігу ГПКР.
Вперше встановлено закономірність залучення в патологічний процес як сенсорних, так і моторних волокон компремованого корінця в динаміці розвитку ГПКР при різних проявах дегенеративно-дистрофічних змін в попереково-крижовому відділі хребта.
Практичне значення отриманих результатів. Розроблено алгоритм діагностики гострих попереково-крижових радикулопатій, обумовлених дегенеративно-дистрофічними змінами хребта, які включали оцінку клініко-неврологічного та нейроортопедичного обстеження, біохімічного дослідження крові (ІФА до IgG з вивченням моноклональних антитіл на наявність урогенітальних інфекцій), нейровізуалізаційних методів діагностики, нейрофізіологічних методів дослідження (ЕНМГ, нейрометрія). Встановлена більш значуща інформативність методів голчастої ЕМГ (з 14 дня) та нейрометріі (з перших днів захворювання).
Удосконалено алгоритм консервативного лікування ГПКР.
Розроблені основні прогностичні критерії, що мають негативний вплив на перебіг захворювання.
