АНОТАЦІЯ
Робота присвячена вдосконаленню діагностики, створення алгоритму вибору методів хірургічного лікування абсцесів печінки та селезінки.
Мета роботи: покращення результатів діагностики і лікування хворих з абсцесами паренхіматозних органів черевної порожнини за рахунок диференційного підходу до вибору методу лікування на основі виявлення особливостей та прогнозування клінічного перебігу даної патології.
В роботі проаналізована структура та рівень захворюваності на абсцеси паренхіматозних органів черевної порожнини, та встановлене збільшення частоти виявлення останніх в популяції. В дослідження включені результати обстеження і лікування 183 хворих з абсцесами печінки та 19 хворих з абсцесами селезінки.
Усі хворі були поділені на 3 групи. До I групи (n=154) відносилися хворі, для лікування яких були використані мініінвазивні дренуючі методики. Результати обстеження та лікування 131 пацієнта за 2006 - 2016 рр. були вивчені ретроспективно, шляхом аналізу історій хвороб, даних ультразвукового дослідження (УЗД) і знімків комп’ютерного томографа (КТ), рентгенограм, електронної бази даних пацієнтів. Ці пацієнти були включені в підгрупу I-a. 23 хворим, вивченим проспективно за період 2016 - 2019 рр, лікування було проведено з використанням власних доповнених методів і прийомів. Ці пацієнти склали підгрупу I-b. До II групи (n=31) відносилися хворі, яким виконували лапаротомні та лапароскопічні втручання. III групу (n=17) склали хворі з абсцесами паренхіматозних органів черевної порожнини, лікування яких не потребувало хірургічного втручання.
Пацієнти даних груп були порівняні за статтю та віком. Більша частина хворих (52,9 %) була працездатного віку, що обумовлює важливість соціально-економічної ланки проблеми. Значної відмінності (р>0,05) в залежності від статі не виявлено.
Для оцінки діагностичного значення методів дослідження нами проведений аналіз історій хвороб всіх оперованих хворих, а саме скарги при надходженні, результати огляду, характеристики абсцесів (орган ураження, локалізація, розмір, структура, контур, співвідношення до оточуючих структур та органів), отримані по даним УЗД, КТ, еластографії, результати біохімічних, мікробіологічних та інших лабораторних досліджень.
