У дисертації на основі розвитку теоретичних засад фінансового посередництва та інноваційної діяльності досліджено теоретичні та практичні аспекти використання фінансових інновацій у небанківському фінансовому секторі з метою підвищення ефективності управління інноваційними процесами та забезпечення стійкого й ефективного розвитку фінансового сектору України.
Визначено, що впродовж останніх років небанківський фінансовий сектор розвивається достатньо динамічно, а його створення та функціонування можна розглядати як самостійну системну фінансову інновацію в економічній системі України.
На основі реалізації принципів комплексності та системності поняття «фінансова інновація» запропоновано розглядати як певне нововведення або якісну зміну в діяльності фінансових ринків і фінансових інститутів, що ґрунтуються на використанні нових, суттєво вдосконалених або модифікованих фінансових інструментів і продуктів, виконанні нових операцій, наданні нових чи модифікованих видів фінансових послуг і використанні нових фінансових технологій з метою забезпечення стабільності та ефективності функціонування фінансових ринків і фінансових інститутів.
Шляхом поєднання продуктового, функціонального та результативного підходів до процесу інноваційної діяльності удосконалено класифікацію фінансових інновацій за такими ознаками: сферою виникнення (фінансові ринки, фінансові інститути, фінансові інструменти, фінансові операції); об’єктом впровадження (грошовий ринок, ринок капіталу, фінансова установа, фінансова технологія); методами організації фінансової роботи; рівнем і характером регулювання й нагляду за діяльністю небанківського фінансового сектору.
Практичне використання запропонованої класифікації дозволяє врахувати головні структурні елементи фінансової інновації та галузеву специфіку діяльності небанківських фінансових установ, а також сприятиме вдосконаленню розроблення, планування та організації впровадження фінансових інновацій у діяльність фінансових ринків та установ з метою підвищення ефективності управління інноваційними процесами у небанківському фінансовому секторі.
Визначено, що головними проблемами, які стримують використання фінансових інновацій у небанківському фінансовому секторі, є: недостатній рівень капіталізації фінансових установ; недосконалі механізми захисту прав інтелектуальної власності; недостатній рівень інклюзивності фінансових послуг; високі ризики впровадження фінансових інновацій; відсутність у небанківських фінансових установах організаційно-управлінських механізмів і структурних підрозділів, які відповідають за розроблення та впровадження інновацій; низький рівень фінансової грамотності населення; недостатній рівень регулювання та нагляду за діяльністю небанківських фінансових установ у сфері використання інновацій.
Обґрунтовано, що основними напрямами розв’язання цих проблем повинні бути: посилення вимог до капіталу та платоспроможності фінансових установ; вдосконалення законодавчого та нормативного забезпечення; активізація процесів дифузії інновацій; підвищення ефективності управління ризиками, що пов’язані з використанням фінансових інновацій; підвищення рівня корпоративного управління; вдосконалення механізмів державного регулювання й нагляду у сфері використання фінансових інновацій.
У ході дослідження набув подальшого розвитку науково-методичний підхід до розрахунку нормативів мінімального розміру власного капіталу для небанківських фінансових установ на основі розрахунку середніх значень відповідних показників за останні п’ять років з перспективою їх поступового періодичного підвищення до рівня європейських вимог, використання якого дозволяє врахувати реальний рівень розвитку фінансових установ відповідно до стану економіки, сприяє підвищенню рівня концентрації капіталу фінансових установ і підтримці їх фінансової стійкості.
Удосконалено схему суміщення окремих видів фінансових послуг, які можуть надавати небанківські фінансові установи, що дозволяє більш повно враховувати їх галузеву специфіку та функціональне призначення у структурі фінансового сектору України, а її практичне використання дозволить фінансовим установам повною мірою реалізувати свій інноваційний потенціал і задовольнити потреби споживачів фінансових послуг.
