У дисертаційній роботі вирішено важливе наукове завдання щодо
поглиблення теоретико-методичних засад, розвитку методичних підходів та
розробки практичних рекомендацій щодо підвищення рівня транспарентності
фінансових потоків України в контексті їх детінізації.
Систематизовано теоретичні положення і сформульовані основні
положення, що характеризують «транспарентність фінансових потоків».
Запропоновано авторське бачення поняття «транспарентність фінансових
потоків» на різних рівнях фінансових відносин.
Досліджено концептуальну модель транспарентності. Визначено, що
транспарентність будується на трьох взаємопов’язаних принципах: принцип
розкриття (кількість представленої інформації та ступінь її доступності для
зацікавлених осіб); принцип ясності (обрання засобу масової інформації,
контекстна чутливість, лінгвістична узгодженість, презентація, управління
шумом та релевантність, яка дозволяє зрозуміти, що відбувається) та
принцип точності (ступінь точного сприйняття інформації).
Уточнено головні ознаки транспарентної інформації до яких належать:
ясність, достовірність, повнота, істотність, актуальність, оперативність,
доступність, систематичність, раціональність, перевірюваність.
Проаналізовано існуючу нормативно-правову базу в Україні для
формування інституту транспарентності.
Охарактеризовано типові інструменти відмивання злочинних доходів,
використовувані в Україні. Визначено позитивні та негативні риси тінізації
фінансових потоків держави.
Визначено інституційні фактори тінізації фінансових потоків. Наведено
визначення накопичувального ефекту факторів впливу на рівень тінізації
фінансових потоків держави як результату взаємодії інституційних факторів,
від яких залежить обсяг тінізації фінансових потоків держави, наслідком
якого є зростання або зниження рівня тінізації фінансової діяльності, що
погіршує або навпаки, покращує загальну соціально-економічну ситуацію в
державі. Накопичувальний ефект може бути позитивним або негативним.
Охарактеризовано роль транспарентності фінансових потоків у їх
детінізації. Як свідчить досвід провідних країн світу, саме транспарентність
дозволяє зменшити обсяги тіньових операцій в країні, шляхом впровадження
дієвого механізму антикорупційного законодавства та інститутів, нових форм
неупередженого контролю з боку держави, відкритої незалежної судової
системи, транспарентності між учасниками фінансових відносин.
Проаналізовано зарубіжний досвід ефективного подолання тіньових
операцій з фінансовими потоками таких країн як: Данія, Нова Зеландія,
Фінляндія, Сінгапур, Швеція, Швейцарія, Норвегія, Нідерланди, Німеччина,
Люксембург.
Досліджено особливості тінізації фінансових потоків України, яку
характеризують: недієвість та суперечливість роботи антикорупційних та
правоохоронних органів; відсутність законодавчих гарантій захисту
викривачів корупційних операцій; не зупинений тиск на активістів, які
займаються дослідженням корупції в країні; незначна роль громадської ради
доброчесності в процесі перевірки кваліфікації кандидатів на посаді суддів;
несприятливі умови для ведення бізнесу в Україні; нерівномірність
капіталовкладень в регіони України; складне адміністрування податків;
проблеми під час отримання банківських кредитів і позик; нестабільна
політична ситуація в країні; забюрократизованість державних інституцій та
інш.
Визначено, що фінансові установи почали активно використовувати
технології блокчейнів для створення нових бізнес-моделей, зменшення
витрат та збільшення прибутковості і конкурентоспроможності. Основною
серед причин застосування блокчейну є потенційне скорочення витрат в
результаті оптимізації якості даних, транспарентності та внутрішнього
контролю. Проте, користуючись новою технологією, потрібно ретельно
забезпечувати процес контролю її впровадження для мінімізації ризиків, які
пов’язані з її розвитком та які можуть бути потенційними загрозами не лише
фінансовій безпеці банківського сектору, а й небанківського фінансового
сектору країни.
Досліджено вплив тінізації фінансових потоків на складові фінансової
безпеки України, який проявляється у вигляді: нецільового використання
коштів, низького рівня транспарентності монетарної політики НБУ,
проведення незаконних валютних операцій, корупційної складової
інвестиційної сфери, тіньового банкінгу, відсутності належного державного
нагляду, криміналізації фінансових відносин підприємств та
домогосподарств.
Обґрунтовано доцільність використання Україною міжнародного
досвіду детінізації фінансових потоків, забезпечені фіскальними інститутами
зарубіжних країн, що сприятиме підвищенню рівня транспарентності
національної фінансової системи. Запропоновано систему заходів щодо
впровадження успішного фіскального зарубіжного досвіду детінізації
фінансових потоків України з метою подолання відмінностей порівняно з
провідними країнами світу.
