Дисертаційне дослідження присвячено характеристиці рослинного покриву національного природного парку «Джарилгацький», зокрема аналізу флори, класифікації рослинності, з’ясуванню основних тенденцій динаміки та розробці заходів її охорони.
Уточнено флористичний склад судинних рослин НПП «Джарилгацький», який налічує 365 видів, з них 235 зафіксовано на о. Джарилгач, 267 – на материкових ділянках НПП.
За результатами систематичного аналізу з'ясовано, що острів Джарилгач унаслідок ізольованості та відносно великої площі (56,5 км2) відрізняється більшим видовим різноманіттям, ніж трансформовані материкові ділянки. Зміна спектру провідних родин протягом 90-річного періоду вказує на зменшення впливу пасквального чинника, який мав суттєвий вплив на формування рослинного покриву острова на початку ХХ століття.
Біоморфологічний аналіз підтвердив, що посилені процеси синантропізації спостерігаються на материкових ділянках, а помірні – на острові, спричинені залісненням та натуралізацією окремих видів. Порівняння показників біоморфологічної структури у часі вказує на зникнення на острові природних видів дерев та кущів.
Аналіз провідних екологічних чинників – засолення та вологості проведено для сучасної та історичної флор острова з метою підтвердження очікуваних наслідків глобальних змін клімату. За 90-річний період переважаючими виявилися процеси ксерофітизації та галофітизації рослинного покриву.
Аналіз синантропної фракції флори НПП свідчить про значну трансформованість материкових ділянок, де кількісно склад синатропної фракції переважає над аборигенною.
Класифікаційна схема рослинності НПП налічує 19 класів, 24 порядки, 27 союзів, 66 асоціацій, три субасоціації, 12 дериватних та три базальних угруповання.
За результатами аналізу територіальної диференціації рослинності уточнено межі між Присиваським та Цюрупинсько-Скадовським геоботанічними округами.
Описано три нові для науки асоціації. Наведено дві асоціації, один союз, порядок і клас, які є новими для території України. Виявлено нові синтаксони для території НПП: шість класів, п’ять порядків, шість союзів, 17 асоціацій, три субасоціації, 15 безрангових угруповань.
Створено карту рослинності острова Джарилгач у масштабі 1:10000. Карта відображає територіальну диференціацію рослинного покриву. Її також використано для реконструкції змін рослинності острова протягом останніх 20 років. За результатами порівняння картографічних матеріалів з’ясовано, що переважаючими динамічними процесами у рослинному покриві є галофітизація та ксерофітизація угруповань.
Встановлено, що основними напрямками динаміки рослинного покриву є автогенез, а саме псамо- та галообдукційні зміни. Це спричинено нестабільністю та динамічністю екосистем у природних умовах, які є вразливими внаслідок активних еологенних процесів та катастрофічних змін навіть без втручання рекреаційної або господарської діяльності. Гологенез відзначається здебільшого кліматогенними змінами, завдяки яким прісноводні та вологолюбні види та їх угруповання поступово зникають. Гейтогенез викликаний переважно рекреаційним впливом, що призводить до деградації та знищення фітоценозів.
На засадах еколого-флористичної класифікації виділені 12 раритетних асоціацій та три угруповання. Найбільш вразливими за сукупністю аутфітосозологічних ознак виявилися Molinietum euxinae, Puccinellio fominii-Frankenietum pulveruletae, Junco maritimi-Cladietum marisci. На засадах домінантної класифікації виявлено три формації, які уключено до «Зеленої книги України»: Chrysopogoneta gryllis, Cladiеtа mariscі та Stipeta capillatae.
Наукова новизна роботи полягає у тому, що уперше складено конспект флори судинних рослин території національного природного парку «Джарилгацький», який нараховує 365 видів з 227 родів і 69 родин; встановлено таксономічний склад сучасної та історичної флори острова Джарилгач, з’ясовано її систематичну, біоморфологічну, та екологічну структуру, проаналізовано синантропну фракцію.
Уперше розроблено класифікаційну схему та складено продромус рослинності, які налічують 19 класів, 25 порядків, 28 союзів, 66 асоціацій, три субасоціації, 15 безрангових угруповань.
Уперше наведено класифікацію біотопів для території НПП.
Уперше здійснено аналіз репрезентативності існуючих та проєктованих об`єктів ПЗФ, що знаходяться у підпорядкуванні НПП.
Уперше створено великомасштабну (1:10000) карту рослинності острова.
Отримані результати використовуються для підготовки видань Літопису природи НПП «Джарилгацький». Рекомендації з оптимізації території НПП (уточнення функціонального зонування) передані до Департаменту екології та природних ресурсів Херсонської області.
