Федорова А. О. Розширення підходів до встановлення складу природних геміклональних популяційних систем гібридогенного Pelophylax esculentus complex

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії

Державний реєстраційний номер

0824U001148

Здобувач

Спеціальність

  • 091 - Біологія та біохімія

15-02-2024

Спеціалізована вчена рада

ID 3861

Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

Анотація

Дисертаційна робота присвячена розробці нових та аналізу ефективності вже існуючих методів вивчення зелених жаб роду Pelophylax, та їх застосування для визначення складу та механізмів відтворення зелених жаб у геміклональних популяційних системах. Зелені жаби Pelophylax esculentus complex складається з гібрида P. esculentus (Linnaeus, 1758) та двох батьківських видів: P. lessonae (Camerano, 1882), генотип LL, та P. ridibundus (Pallas, 1771), генотип RR. Гібриди P. esculentus відтворюються гібридогенезом (геміклонально), існують як в диплоїдній (LR), так і триплоїдній (LLR або LRR) формах, та в типовому випадку проживають в синтопії з одним або обома батьківськими видами в так званих геміклональних популяційних системах (ГПС). Для дослідження складних механізмів відтворення та підтримання складу різноманітних типів ГПС необхідно визначати генотипи особин, які входять до складу ГПС, типи гамет які вони передають, тощо. Це вимагає наявності великої кількості та постійної модифікації і розробки нових. Загалом в дисертаційній роботі було використано та проаналізовано більше 15 різних методів на загальній вибірці у більше ніж 1200 представників роду Pelophylax, основна частина яких представлена батьківськими видами P. ridibundus (генотип RR), P. lessonae (генотип LL) та їх міжвидовим гібридом P. esculentus (генотипи LR, LLR та LRR). В ході роботи ми розробили і впровадили новий протокол прижиттєвого отримання хромосомних препаратів від пуголовків за рахунок використання їх здатності до швидкої регенерації на ранніх етапах розвитку; а також перевірили ефективність використання наступних методів: біоакустичний аналіз криків вивільнення, аналіз аномалій розвитку, цитометрія еритроцитів, цитометрія сперматозоїдів. Біоакустичний аналіз криків вивільнення п’яти видів роду Pelophylax та трьох міжвидових гібридів показав, що крики вивільнення самців чітко розділяються на групи ridibundus та lessonae, а крики вивільнення гібридів носять проміжний характер. Всередині ліній також спостерігається відмінність між криками вивільнення представників різних видів. В той же час для самиць подібна картина не є характерною: крики вивільнення більшості проаналізованих самиць змішуються в одну групу. Також крики вивільнення триплоїдних гібридів не відрізняються від криків вивільнення диплоїдних гібридів. Таким чином, даний біоакустичний аналіз криків вивільнення не може використовуватися в якості надійного методу ідентифікації таксономічної приналежності або плоїдності зелених жаб. За результатом оцінки аномалій розвитку не було знайдено різниці в частоті трапляння аномалій у P. ridibundus та P. esculentus. Також не спостерігалося різниці між диплоїдними та триплоїдними гібридами, між самцями і самицями. Однак, значуща різниця в частоті аномалій кінцівок була знайдена між молодими особинами, що тільки пройшли метаморфоз та вибіркою дорослих особин. Встановлено, що вимірювання розмірів еритроцитів або їх ядер не є надійним методом визначення плоїдності конкретних особин, оскільки в деяких ГПС зустрічаються триплоїди, чиї клітини та ядра мають розмір в діапазоні характерному для диплоїдних клітин та ядер. Однак, даний метод є ефективним для загальної детекції наявності триплоїдів в ГПС. Аналіз розмірного розподілу сперматозоїдів диплоїдних та триплоїдних гібридів P. esculentus показав, що розмір сперматозоїдів міжвидових геміклональних гібридів відрізняється в кожної окремої особини і вимірювання розмірів сперматозоїдів не може бути надійним методом для ідентифікації самців, що потенційно продукують диплоїдні гамети. Ми використали комбінацію морфологічних, молекулярних, цитогенетичних та гібридологічного методу для комплексного аналізу складу та характеру відтворення в R-E-Ep-ГПС та R-Epf-ГПС. За результатом використання комбінації методів для визначення складу трьох різних ГПС було проведено порівняння та оцінку ефективності кожного методу, використаного в дисертаційному дослідженні.

Публікації

Fedorova A., Pustovalova E., Drohvalenko M. (2023) High frequency of hindlimb malformation in froglets Pelophylax sp. in Ukraine. Herpetological Bulletin. 164, 24-25. https://doi.org/10.33256/hb164.2425.

Fedorova A., Shabanov D. (2022) Differences in release calls of the hybrid water frog Pelophylax esculentus and its parental species Pelophylax ridibundus (Anura: Ranidae) in Ukraine. Biologia. 78(3): 1-8.

Drohvalenko M., Fedorova A. (2022) The first evidence of triploidy among Pelophylax esculentus (Linnaeus, 1758) (Anura: Ranidae) in the Chornobyl Exclusion Zone. Bonn Zoological Bulletin. 71(2): 105-108.

Pustovalova E., Fedorova A., Shabanov D. (2022) Methodology for intravital mitotic chromosome preparation from regenerated tissue of tadpoles’ tail tips. Journal of Vertebrate Biology, 71(22010): 1-7.

Fedorova A., Shabanov D. (2022) Genomes diversity in oocytes of hybrid water frogs Pelophylax esculentus (Anura: Ranidae) in hemiclonal population systems from Ukraine. Biodiversity, ecology and experimental biology. 24(1): 25-29.

Fedorova A., Pustovalova E. (2021) What the distribution of sperm size can tell about the stability of spermatogenesis in hybrid frogs Pelophylax esculentus. The Journal of V. N. Karazin Kharkiv National University. Series "Biology". 37(2): 70-78.

Drohvalenko M., Pustovalova E., Fedorova A., Shabanov D. (2021) First finding of triploid hybrid frogs Pelophylax esculentus (Anura: Ranidae) in Mozh river basin (Kharkiv region, Ukraine). Biodiversity, ecology and experimental biology. 23 (2): 61-67.

Kryvoltsevych A., Fedorova A., Shabanov D., Pustovalova E. (2022) Anomalies in Marsh Frogs (Pelophylax ridibundus) and hybrid waterfrogs (P. esculentus) (Anura: Ranidae) from two ponds in the Kharkiv Region of Ukraine. Reptiles & Amphibians. 29(1): 204-209.

Drohvalenko M., Fedorova A., Pustovalova E. (2022) Unexpected Heterochrony in the Edible Frog, Pelophylax esculentus (Linnaeus 1758), and Pallas’ Spadefoot, Pelobates vespertinus (Pallas 1771), in Eastern Ukraine. Reptiles & Amphibians. 29: 472-474.

Файли

Схожі дисертації

0824U001225

Богданович Таїса Андріївна

Розробка біотехнології отримання сполук з протизапальними та антиоксидантними властивостями з «бородатих» коренів Artemisia tilesii Ledeb.

0824U001130

Галич Тарас Вадимович

Зв’язок ураження геному за різних типів опромінення із стимуляцією утворення фармацевтичних сполук Matricaria chamomilla L.

0824U001015

Яринка Дар'я Володимирівна

Оптичні біосенсорні системи на основі полімерів-біоміметиків та смартфонів для виявлення харчових мікотоксинів: афлатоксину в1 та зеараленонуОптичні біосенсорні системи на основі полімерів-біоміметиків та смартфонів для виявлення харчових мікотоксинів: афлатоксину в1 та зеараленону

0824U001014

Онищенко Катерина Вікторівна

Ідентифікація генетичних та епігенетичних змін при світлоклітинній карциномі нирки людини для розробки підходів неінвазивної діагностики захворювання

0824U001032

Синюгіна Агнеса Тарасівна

Внутрішньоіонні барвники як зонди для флуоресцентної візуалізації клітин і потенційні реагенти для фотодинамічної терапії