Дисертаційна робота присвячена вивченню клініко-неврологічних особливостей, уточненню патогенетичних механізмів захворювання та оптимізації діагностичної тактики у хворих, які перенесли аневризмальний субарахноїдальний крововилив. Проведено комплексне клініко-параклінічне обстеження 114 пацієнтів у відновному та резидуальному періодах аневризмального субарахноїдального крововиливу. На підставі комплексного вивчення клініко-неврологічних, нейропсихологічних, нейровізуалі¬заційних з проведеним визначенням морфометричних параметрів, гемодинамічних характеристик, клітинного апоптозу, оксидативного стресу, мітохондріальної дисфункції, уточнені клініко-патогенетичні механізми у відновному та резидуальному періодах аневризмального субарахноїдального крововиливу. Уточнено особливості змін в когнітивній та емоційній сфері залежно від віку, статі, клініко-анатомічної форми крововиливу, особливостей гострого періоду. Підтверджено наявність когнітивних порушень різного ступеня тяжкості у пацієнтів у відновному та резидуальному періодах аневризмального субарахноїдального крововиливу та встановлено, що такі домени, як «зорово-конструктивні навички», «мова», «пам’ять» та увага зазнають найбільших змін. З’ясовано, що ступінь тяжкості за шкалою Hunt-Hess в гострому періоді впливає на стан когнітивної сфери. Доведено вплив форми крововиливу та рівня інвалідизації на показники когнітивного функціонування. Запропоновано формулу когнітивного прогнозування із врахуванням особливостей перебігу гострого періоду крововиливу.
Проаналізовано показники якості життя пацієнтів у відновному та резидуальному періодах аневризмального субарахноїдального крововиливу та встановлено вплив клінічних та нейропсихологічних параметрів на рубрики якості життя.
Встановлено наявність змішаної (28,07 %), внутрішньої (26,31 %) та зовнішньої (16,67 %). церебральної атрофії у хворих, які перенесли аСАК. Встановлено роль деяких морфометричних показників (а саме БФІ, БКІ, ШІ, Числа Хакмана, ІЦЧБШ), які можуть бути використані у якості предикторів виникнення когнітивного зниження. Уточнені наукові дані про патогенетичну роль апоптозу, АФК та мітохондрій у відновному і резидуальному періодах аневризмального субарахноїдального крововиливу та встановлено достовірне зростання оксидативного стресу, мітохондріальної дисфункції та підвищеної клітинної загибелі лейкоцитів периферичної крові. Досліджено кореляційні взаємовідносини вікових, статевих, катамнестичних, клінічних (у тому числі і в дебюті) особливостей та стану процесів раннього та пізнього апоптозу та встановлено патогенетичну роль АФК-індукованого раннього та пізнього апоптозу у перебігу відновного та резидуального періодів аневризмального субарахноїдального крововиливу. Доповнено наукові дані щодо деяких функціональних гемодинамічних особливостей у відновному і резидуальному періодах аневризмального субарахноїдального крововиливу, зокрема виявлено взаємозв’язок між систолічною та кінцевою діастолічною швидкостями у ВСА, ЗагСА, СМА, ПМА з параметрами шкали MoCA.
