У дисертаційній роботі теоретично обґрунтовані механізми державного
управління розвитком середньої освіти та надані практичні рекомендації щодо
управління системою загальної середньої освіти (ЗСО) на регіональному рівні
для створення безпечного освітнього середовища, забезпечення рівного доступу
до повної загальної середньої освіти, захисту прав учасників освітнього процесу,
підготовки та підвищення кваліфікації педагогічних працівників, забезпечення
якості освіти, реалізації концепції “Нова українська школа”, формування
державно-громадської моделі управління освітою в умовах децентралізації та
реформування освітньої галузі в Україні. Доведено, що децентралізація управління освітою в Україні має відбуватися
на основі врахування особливостей регіонів, інтересів територіальних громад,
громадян під час вибору моделей управління, реформування змісту освіти,
способів її організації та фінансового забезпечення.
Виокремлено методологічні аспекти дослідження, зокрема обґрунтовано
методологію дослідження державного управління системою загальної середньої
3
освіти на основі системної динаміки, системного аналізу, синергетичного
підходу, освіти як відкритої системи, системи загальної середньої освіти як
соціоекономічної системи, розглянуто використання низки індикаторів для
отримання достовірної та якісної інформації щодо перебігу та результативності
освітніх реформ.
Удосконалено методологію дослідження управління загальною середньою
освітою регіону на основі міждисциплінарного підходу, з використанням
логічної схеми та системи показників.
Визначено, що в умовах децентралізації та реформування освітньої галузі
завданнями регіональних органів управління освітою мають стати: розробка і
реалізація регіональних цільових програм і проектів; забезпечення фінансового
наповнення державного стандарту освіти; створення міжмуніципальної освітньої
інфраструктури; прогнозування розвитку загальної середньої освіти в регіоні,
мережі закладів відповідно до освітніх потреб громадян; атестація
загальноосвітніх закладів, їх комплектування педагогічними працівниками, у
тому числі керівними кадрами.
Для удосконалення організаційного механізму управління загальною
середньою освітою запропоновано забезпечити чітке розмежування повноважень і
відповідальності між органами влади за розвиток і функціонування освітніх округів,
мережі опорних шкіл, інклюзивно-ресурсних центрів; здійснити трансформацію
місцевих управлінь (відділів) освіти в сервісні центри; посилити роль місцевих
органів самоуправління та громад у вирішенні актуальних питань функціонування
мережі загальноосвітніх закладів; сприяти запровадженню в управлінні загальною
середньою освітою електронного врядування.
Обґрунтовано перехід до формування державно-громадського управління
закладами загальної середньої освіти на регіональному рівні як взаємодії державних
і громадських органів управління освітою та органів місцевого самоврядування щодо
моніторингу освітніх потреб населення регіону, ухвалення й реалізації спільних
управлінських рішень щодо розвитку регіональної системи освіти, захисту прав
здобувачів освіти, педагогів, впровадження освітніх інновацій, яка базується на
мережевих взаємодіях державних і громадських структур; відкритості управлінських
рішень щодо розвитку ЗСО; інтенсивності та розгалуженості інформаційних потоків
у формі електронної державно-громадської взаємодії.
Розроблено комплексний механізм управління системою загальної
середньої освіти на регіональному рівні, до якого зараховано: нормативноправовий, організаційний, фінансово-економічний, інформаційний, мотиваційний, інноваційний механізми, запропоновано практичні рекомендації
щодо впровадження відкритої системи діяльності управлінських структур.
