Дисертація присвячена проблемі покращення результатів хірургічного лікування пацієнтів з дефектами покривних тканин шляхом оптимізації передопераційного планування зони формування перфорантних клаптів.
В основу роботи покладені дані обстеження і лікування 129 пацієнтів, яким були виконані реконструктивні операції з використанням різних типів перфорантних клаптів та 35 здорових добровольців для встановлення нормативних показників дії негативного тиску на шкіру стегна – разом 164 особи. Група порівняння складалася з 60 пацієнтів які одержували традиційну передопераційну підготовку. Група контролю - 35 здорових добровольців. У дослідження були залучені хворі від 18 до 70 років, середній вік яких склав 34,70 (12,56) – М (SD) років, 95 % довірчий інтервал (95 % ДІ) 18,12 - 36,92 років. Більшу частку обстежених хворих, як загалом (60,37 %), так і в групах порівняння, склали чоловіки, решта (39,63 %) – представлена пацієнтками жіночої статі. Ураження були представлені переважно ранами. Передопераційна підготовка полягала в тому, що в донорській зоні створювався місцевий ваккум 4 (ВАК-дія) з тиском Р=(-130 мм.рт.ст.) на 30 хвилин, після чого проводили динамічну інфрачервону термографію (ДІТ) для візуалізації перфорантних судин, перфорасом (патент на корисну модель № 143213 МПК від 10.07.2020). Найбільшу частину пересаджених клаптів в обох групах дослідження займав ALT клапоть стегна. В основній групі у 18 (26,09 %) випадків, у групі порівняння – в 15 (25,0 %) випадків (р=0,529). Друге місце, як в основній групі, так і в групі порівняння, займали Keystone клапті (24,64 % та 20,0 % відповідно), третю позицію у групі порівняння поділяли пропелер та суральний клапті (по 16,67 %), а основній групі займали V-Y клапті (17,39 %),(p=0,567).
На підставі проведеного ROC-аналізу було виявлено, що найбільша, наближена до максимального значення специфічність спостерігається при використанні динамічної інфрачервоної термографії, діагностичні можливості якої мають відмінні операційні характеристики щодо виявлення перфорантних судин – чутливість 95,16 %, специфічність 97,0 %, площа під ROC-кривою 0,906; р<0,001, що дозволяє більш цілеспрямовано приймати рішення в передопераційному періоді. Доведено, що дія негативного тиску сприяє посиленню локальної мікроциркуляції в тканинах, про що свідчать дані динамічної інфрачервоної термографії – збільшення локальної температури шкіри, підвищення температури градієнтом температур ∆Т2,1 2,13 (95 % 1,72 - 2,54) °С . Оптимальний режим дії негативного тиску – 30 хвилин при Р=(-130мм. рт. ст.), який дозволяє посилювати кровоток у 2,42 рази (р<0,001), що підтверджено даними лазерної доплерівської флоуметрії.
Визначення ефективності запропонованого алгоритму передопераційного планування перфорантних клаптів, основною складовою якого є спосіб передопераційної підготовки донорських зон для пластики дефектів покривних тканин за рахунок розкриття та включення в кровоток «дроссельних» анастомозів перфорасомах проводився на підставі порівняльного аналізу частоти ускладнень та оцінки виживаності клаптів.
Відсутність статистично значущих зв’язків (р>0,05) розміру клаптя з видом передопераційної підготовки, значних розбіжностей між основною групою та групою порівняння за розмірами клаптів, дає підстави стверджувати, що ефективність застосованого підходу щодо «тренування» перфорасом донорських ділянок шкіри за допомогою негативного тиску не обумовлюється типом та розміром застосованого клаптя, а пов’язана передусім із ВАК- дією.
За даними кореляційного аналізу такий підхід у кінцевому випадку суттєво вплинув на появу ускладнень: коефіцієнт кореляції Спірмена rs=0,41 (р<0,001). Зміни показника перфузії у клаптях зворотнім зв’язком корелювали з частотою ускладнень (rs=-0,27; р=0,027), отже чим більшою мірою посилювалась перфузія у місці проекції клаптя у доопераційний період, тим меншої кількості ускладнень можна очікувати у майбутньому. Проведений аналіз виживаності пересаджених клаптів довів ефективність запропонованого алгоритму передопераційного планування перфорантних клаптів, застосування якого суттєво збільшило виживаність клаптя протягом місяця перебування у стаціонарі при застосуванні
термографії (81,82 %) порівняно з випадками коли метод не застосовувався (53,61 %). Коефіцієнт детермінації R2 Нейджелкера показав долю дисперсії залежної змінної, що пояснювалось незалежними чинниками, включеними до моделі. Отриманий за результатами логістичного регресійного аналізу R2=0,290 означав, що частка впливу застосованого підходу підготовки донорського місця до пластики за допомогою впливу негативного тиску на появу ускладнень складає 29,0 %.
Проведений аналіз виживаності пересаджених клаптів довів ефективність запропонованого алгоритму передопераційного планування перфорантних клаптів із підготовкою перфорасом за допомогою сеансів негативного тиску, оскільки показники часу настання негативних подій у групі порівняння зі стандартною схемою передопераційної підготовки були суттєво гіршими.
